Українська енергетична система зазнала значних втрат, особливо у сегменті вітрової генерації. З лютого 2022 року країна втратила понад 80% своїх вітрових потужностей через окупацію територій, де вони були розташовані. Раніше розвиток вітрової енергетики був досить динамічним, зокрема у південних та східних регіонах України, що підкреслювало її значний потенціал та інвестиційну привабливість.

Попри виклики війни, інвестори продовжують вкладати кошти у галузь відновлюваної енергетики. Яскравим прикладом є введення в експлуатацію першої черги Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт у Миколаївській області у 2023 році. Наразі ще сім великих проектів у сфері вітрової енергетики перебувають у стадії реалізації, що свідчить про незгасаючий інтерес до цього сектору.

Будівництво вітрових електростанцій (ВЕС) має низку переваг порівняно з традиційною енергетикою. Серед ключових – вищий рівень екологічності, оскільки вітрова енергетика не продукує шкідливих викидів. Крім того, виробництво електроенергії з вітру характеризується меншим рівнем витрат (LCOE), що робить її економічно вигідною в довгостроковій перспективі. Важливою перевагою є також коротші терміни реалізації проектів: 2-3 роки для ВЕС проти 8-10 років для атомних електростанцій. Варто зазначити, що вітрові електростанції менш залежні від сезонності, ніж сонячні, забезпечуючи стабільніше виробництво.

Проте, в умовах, коли обладнання для інших видів відновлюваної енергетики – сонячної, біо-, гідроенергетики та когенерації – вже звільнене від податків, вітрова генерація, на жаль, залишається без таких пільг. Це створює нерівні умови для розвитку різних видів зеленої енергії.

Експерти зазначають, що проекти з будівництва ВЕС в Україні опинилися у ролі «Попелюшки» через відсутність податкових стимулів. Така ситуація може мати довгострокові негативні наслідки для енергетичної безпеки країни та економіки загалом. Відсутність пільг гальмує залучення нових інвестицій та уповільнює темпи розвитку вітрової енергетики, що є стратегічно важливим напрямком для України.

Пояснення щодо необхідності наповнення дефіцитного бюджету, які надає Міністерство економіки, є, на думку фахівців, короткозорим поглядом. Чи збільшаться кошти у бюджеті, якщо значний пакет проектів вітрової енергетики загальною потужністю 4 ГВт залишиться лише на папері або їх реалізація буде відтермінована на невизначений термін? Зволікання з наданням податкових стимулів може призвести до зростання залежності України від імпорту електроенергії, що є неприпустимим в умовах війни, та втрати конкурентоспроможності вітчизняної промисловості після запровадження СВАМ у ЄС з 2026 року. Розвиток вітрової енергетики – це не лише про екологію, а й про енергонезалежність та економічний розвиток.

Сектор відновлюваної енергетики є одним з небагатьох, що продовжує зростати в умовах воєнного часу в Україні. Він відіграв надзвичайно важливу роль під час масових відключень світла, забезпечуючи стабільність енергосистеми. Однак, його подальший розвиток стикається з низкою адміністративних, ринкових та міжнародних викликів, які потребують негайного вирішення для забезпечення стійкого зростання «зеленої» електроенергії та біопалива в Україні.