Про глибоку вдячність та велику людяність внутрішньо переміщених осіб можна говорити багато. Ці люди, як ніхто інший, найкраще усвідомлють цінність кожного прожитого дня, окремі із них втратили усе своє минуле, те, що збирали протягом не одного покоління…
Громади, які прихистили ВПО, стараються всіляко підтримувати людей, демонструючи гостинність через організацію заходів-знайомств з місцевістю, з культурою, з традиціями. Тому не є випадковим те, що у такий момент найважливішим стає місцевий музей, у якому вміщена історія, побут, ввірування та мистецтво даного регіону.

Про те, що Рожнятівський краєзнавчий музей «Бойківщина» потоваришував із багатьма внутрішньо переміщеними особами, – не здивує уже, мабуть, нікого, бо на добру згадку про них залишились і спільні фото, і подаровані ними ж експонати. Так вийшло і тепер, коли, нещодавно отримали повідомлення такого змісту: «…Надіслала Вам до музею шкатулку. Світлана, Харків».

Кілька місяців поспіль п.Світлана перебувала у нас, на Рожнятівщині, й кілька разів заходила до музею. Ерудована та інтелігентна, вона вражала, в першу чергу, своєю бездоганно-грамотною українською мовою, своїми всебічними знаннями з літератури, історії, а особливо – мистецтва. Мама Світлани у свій час працювала в одному із музеїв Харкова, тому такий великий інтерес залишився у п.Світлани до «музейної аури». Ну а на добру згадку про час, проведений на Бойківщині, п.Світлана пообіцяла дарунок для музею – цінну річ зі своєї домашньої сувенірної колекції: шкатулку, інкрустовану соломкою. Обіцянку дотримала, за що ми щиросердечно дякуємо п.Світлані та бажаємо якнайшвидше переможного миру та спокійного життя під чистим небом України!