День Державного Прапора України: Історичний Шлях Синьо-Жовтого Символу

23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора, свято, що уособлює багатовікову історію боротьби українського народу за свою незалежність і самобутність. Це день, коли ми вшановуємо головний символ нашої держави, його глибоке історичне коріння та значення для національної ідентичності.

Витоки Національних Барв
Історія українського прапора — це подорож крізь століття. Вже у XIII столітті за часів Руського королівства сині та жовті кольори символізували державу короля Данила. Перші документальні згадки про поєднання цих барв на «гербових прапорах» українських земель датуються початком XV століття. Знаковою подією стала Грюнвальдська битва 1410 року, де воїни з Львівщини билися під синім прапором із золотим левом, що спинається на скелю. Цей символ лева, що спинається на скелю, у синьому полі, був незмінним гербом Руського воєводства і в XV столітті, навіть після входження земель до складу Польського королівства. Варіації зображення лева, його коронація чи відсутність, додавали символізму, але кольорова гама залишалася незмінною: синє поле, золотий лев і скеля.

Відродження Національного Символу
Після 1772 року, коли частина західноукраїнських земель опинилася під владою Австрійської імперії, давній символ із левом тимчасово вийшов з ужитку. Однак, буремний 1848 рік, відомий як «Весна народів» і хвиля визвольних рухів по всій Європі, принесли відродження історичних символів. Лев, разом із синьо-жовтими кольорами, знову став національним знаком для українців Галичини. У той час, коли стихійно формувалися місцеві військові загони, виникла нагальна потреба у прапорах. Через труднощі з оперативним виготовленням, Головна Руська Рада часто допомагала «спровадити штандарт руський зі Львова». Це призвело до поширення простіших у виготовленні полотнищ «в руських барвах» — двох рівновеликих синьої та жовтої смуг.

Символ Визвольної Боротьби ХХ Століття
На початку ХХ століття, після падіння царського режиму в Російській імперії та на тлі потужного національно-визвольного руху, синьо-жовтий стяг набув поширення по всій Україні. Він став прапором багатотисячних мітингів, символом мобілізації на фронт. Важливий крок у легітимізації відбувся 27 січня 1918 року, коли Українська Народна Республіка затвердила цей стяг у Тимчасовому законі про флот. Незважаючи на жорстокі переслідування та заборони з боку більшовицької влади після окупації України, питомо українські кольори залишалися незламним символом боротьби за свободу. Під національним стягом відбувалися ключові події українського державотворення, акції протесту та непокори.

Незалежність та Сучасність
4 вересня 1991 року, у вирішальний момент відновлення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор було урочисто піднято над Верховною Радою, символізуючи нову еру в історії держави. Цей прапор — не просто кольори, це втілення нашої історії, боротьби, прагнень і незламності духу.