З метою запобігання порушенням чинного земельного законодавства та уникнення випадків самовільного зайняття земельних ділянок комунальної власності під час проведення весняно-польових робіт, Радехівська міська рада надає розширені роз’яснення щодо ключових правових норм. Дотримання цих правил є запорукою законного та ефективного використання земельних ресурсів.

Важливо розуміти, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування чи право оренди земельної ділянки, офіційно виникають лише з моменту їх державної реєстрації. Це є фундаментальною вимогою законодавства. Процес оформлення права власності або користування земельною ділянкою здійснюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, що також конкретизовано статтями 125 та 126 Земельного кодексу України.

Самовільне зайняття земельної ділянки визначається як будь-які дії, що свідчать про фактичне використання землі за відсутності належного рішення уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Це також стосується відсутності правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком випадків, які прямо дозволені законом. Це визначення чітко закріплено у статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Звертаємо Вашу особливу увагу на наступні аспекти:

• Самовільне зайняття земельної ділянки є проявом грубого свавілля та умисного нехтування нормами законодавства, які регулюють законний порядок набуття земельних ділянок у власність та користування.

– Особа, яка вдається до самовільного зайняття земельної ділянки, діє без жодних правових підстав, таким чином порушуючи статті Цивільного та Земельного кодексів України, що конкретизують основні положення щодо права власності, права користування (оренди) та порядку набуття таких прав. Такі дії тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Крім того, досить часто фіксуються випадки обробітку сільськогосподарських земель у спосіб, що не відповідає визначеній категорії або цільовому призначенню. Зокрема, розорювання ділянок, наданих виключно для сінокосіння чи випасання худоби, є прямим відхиленням від затверджених проектів землеустрою та свідчить про незаконне використання землі.

Варто виокремити основні види самовільного зайняття земель, з якими найчастіше стикаються органи контролю:

1. Самовільне будівництво. Це зведення житлових, господарських споруд, гаражів чи інших об’єктів на земельній ділянці без належного документального підтвердження права власності чи користування.
2. Незаконне використання землі. Сюди відноситься використання ділянки для сільськогосподарської діяльності, промислових чи інших цілей без належних дозвільних документів та оформлених прав.
3. Розширення меж ділянки. Це самовільне збільшення фактичної площі власної земельної ділянки за рахунок прилеглих територій або земель комунальної власності без законних на те підстав.
4. Захоплення занедбаних ділянок. Використання ділянок, власник яких відсутній, не здійснює належний нагляд або не вживає заходів для використання землі, що не надає права третім особам займати такі землі.

Таким чином, факт вчинення будь-яких із зазначених дій фізичними чи юридичними особами свідчить про грубе порушення норм чинного законодавства. Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок порушники несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Щодо адміністративної відповідальності:

Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо кримінальної відповідальності:

Статтею 197-1 Кримінального кодексу України передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, яка раніше вже була судима за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Отже, варто підкреслити, що самовільне зайняття землі – це не лише пряме порушення законодавства, але й серйозна проблема, яка негативно впливає на правопорядок та стабільність у сфері землекористування.

Для ефективної боротьби з самовільним зайняттям землі необхідна консолідована робота та співпраця між громадянами, аграріями, органами державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронними структурами.

Неухильне дотримання земельного законодавства та підвищення рівня правової культури як фізичних, так і юридичних осіб, є ключовими факторами у успішному вирішенні цієї нагальної проблеми.

Як підсумок, звертаємося до всіх громадян та суб’єктів господарювання: використовуйте для забудови та ведення сільськогосподарської діяльності виключно ті земельні ділянки, на які у вас є належним чином оформлені документи на право власності, право постійного користування чи право оренди, оформлені відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (статті 125, 126 Земельного кодексу України).