Дата: 13.02.2026 10:54

Кількість переглядів: 33

Законодавство України у сфері пенсійного забезпечення чітко визначає правила призначення та перерахунку пенсій, зокрема, враховуючи статус одержувача – працюючий він чи ні. Це важливий аспект, який впливає на розмір виплат та порядок їх коригування.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058), для працюючих пенсіонерів не передбачено перерахунків пенсій у зв’язку зі змінами прожиткового мінімуму чи мінімальної заробітної плати. Ця норма спрямована на врегулювання процесу виплат та уникнення зайвих коригувань для працюючих осіб.

Мінімальний розмір пенсії для непрацюючих осіб, які досягли 65 років і мають достатній страховий стаж (30 років для жінок, 35 років для чоловіків), прив’язаний до мінімальної заробітної плати. Він становить 40% від мінімальної зарплати. Станом на 2025 рік, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №209, з 1 березня встановлено новий орієнтир: якщо пенсія таких осіб не досягає 3 758 гривень, їм здійснюється щомісячна доплата до зазначеної суми. Ця доплата враховується при подальших перерахунках.

Для працюючих пенсіонерів перерахунок доплати за понаднормативний стаж, пов’язаний зі зміною прожиткового мінімуму, відбувається лише після припинення трудової діяльності.

Окрім того, Постанова №209 з 1 березня 2025 року запроваджує доплати й для непрацюючих пенсіонерів, чиї виплати (з усіма надбавками, підвищеннями, індексаціями, крім пенсій за особливі заслуги) нижчі за 3 038 гривень. Їм також встановлюється щомісячна доплата до цієї суми, яка враховується при наступних перерахунках.

Важливо зазначити, що для працюючих пенсіонерів (або тих, хто провадить діяльність, що оподатковується єдиним соціальним внеском) щомісячна доплата до пенсії встановлюється з наступного дня після звільнення або припинення такої діяльності.

Законодавство також передбачає надбавки на утримання непрацездатних членів сім’ї (зокрема, неповнолітніх дітей) для непрацюючих одержувачів пенсій.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону №1058, застраховані особи зобов’язані інформувати Пенсійний фонд про:

• Зміни даних у персональній обліковій картці та Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
• Виїзд за межі України.
• Обставини, що змінюють статус застрахованої особи – протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

У разі працевлаштування після призначення пенсії, необхідно повідомити орган, що призначає пенсію, про дату працевлаштування та вид зайнятості (трудовий договір, цивільно-правовий договір, ФОП, незалежна професійна діяльність) шляхом подання відповідної заяви.

Підтвердженням того, що особа не працює, можуть слугувати: копія наказу про звільнення, трудова книжка (або відомості з реєстру застрахованих осіб), відомості про відсутність реєстрації як ФОП.

Для внутрішньо переміщених осіб, у разі неможливості внесення запису до трудової книжки, факт звільнення підтверджується особистою заявою з поясненням обставин, копією наказу про звільнення та іншими наявними документами.

Після звільнення пенсіонер також зобов’язаний повідомити орган, що призначає пенсію, про дату звільнення.

Для забезпечення коректних пенсійних виплат та уникнення переплат, рекомендуємо одержувачам пенсій своєчасно інформувати територіальні органи Пенсійного фонду про зміну свого трудового статусу. Заяви можна подавати як особисто в сервісних центрах Пенсійного фонду України, так і через вебпортал Пенсійного фонду (https://portal.pfu.gov.ua/).

Головне управління

Пенсійного фонду України

в Тернопільській області

« повернутися