Важливі аспекти земельного податку для платників єдиного податку третьої групи

Для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, які володіють або користуються земельними ділянками, вкрай важливо розуміти всі нюанси оподаткування землі. Місцеві податкові органи, такі як Старосамбірська ДПІ, постійно надають роз’яснення щодо застосування норм Податкового кодексу України (ПКУ) у частині звільнення від податку на землю, а також щодо тимчасових пільг, які діють в умовах воєнного стану. Детальне вивчення цих положень допоможе уникнути непорозумінь та забезпечити належне виконання податкових зобов’язань.

Звільнення від земельного податку: умови та винятки

Згідно з підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування (зокрема, єдиний податок третьої групи), звільняються від необхідності нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку. Це правило стосується земельних ділянок, що використовуються безпосередньо для ведення господарської діяльності. Важливо зазначити, що це звільнення має суттєвий виняток: воно не застосовується до діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, розташованого на таких ділянках, в оренду (найм), позичку чи на іншому праві користування. Якщо основною діяльністю на землі є її здача в користування іншим особам, то податок на землю сплачується на загальних підставах.

Визначення господарської діяльності

Для правильного застосування пільг щодо оподаткування землі критично важливим є чітке розуміння терміна “господарська діяльність”. Стаття 3 Господарського кодексу України визначає її як діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, що має на меті виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, що мають вартісний характер та цінову визначеність. Це означає, що лише ділянки, які безпосередньо задіяні у процесах, що генерують дохід від виробництва або послуг, підпадають під звільнення. Просто володіння землею без активного її використання для бізнесу не є підставою для звільнення від цього податку.

Обов’язок сплати земельного податку

Якщо господарська діяльність на земельній ділянці платником не здійснюється, або її використання не відповідає визначенню, то у такого платника виникає обов’язок із декларування та сплати земельного податку за цю ділянку на загальних підставах. Наприклад, якщо земельна ділянка придбана, але ще не використовується у виробництві, або стоїть пусткою, податкові зобов’язання з неї виникають. Недотримання цієї норми може призвести до нарахування штрафів та пені, тому необхідно ретельно контролювати цільове використання всіх земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні юридичної особи.

Тимчасові пільги та самостійне виправлення помилок у період воєнного стану

Особливу увагу слід приділити тимчасовим положенням, що діють в Україні. Згідно зі змінами до Податкового кодексу України, внесеними Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX, на період з 1 серпня 2023 року і до скасування воєнного стану, платники податків звільняються від штрафних санкцій та пені. Це стосується випадків, коли вони самостійно виправляють помилки, що призвели до заниження податкового зобов’язання. Важливо, щоб виправлення було здійснене з дотриманням порядку та вимог, визначених статтею 50 Податкового кодексу України. Ця пільга є значною підтримкою для бізнесу, дозволяючи корегувати звітність без додаткових фінансових навантажень за умови сумлінного підходу. Завдяки цьому механізму, підприємства можуть оперативно усувати неточності у податковій звітності та мінімізувати ризики.

Отже, для юридичних осіб на єдиному податку 3 групи ретельне дотримання правил щодо земельного податку та використання тимчасових пільг під час воєнного стану є запорукою успішної фінансової діяльності та уникнення податкових проблем.