Втілюйте мрії в реальність, працюйте на благо нашого краю та України! Миру вам! Історія про овець, людей та громаду Синевирської Поляни, де мрії стають дійсністю.

🐑 Війна – не найкращий час для бізнесу, особливо в гірському селі, коли багато хто виїхав. Іван Яцько з Синевирської Поляни вирішив змінити життя та два роки тому купив 350 овець. До цього він продав 15 страусів, яких придбав для туристів ще до ковіду. Його історія – приклад того, як можна розвивати власний край навіть у складні часи.

🌲 Голова Синевирської громади, Іван Чуп, міг зробити кар’єру у Львові чи Ужгороді, але повернувся в рідне село. У 2020 році він став головою об’єднаної громади, отримавши у спадок борг у 5 млн грн. від колишніх сільських рад. Він вірить у потенціал Синевирської громади та працює над її розвитком.

🐐 Юрій Нірода з Синевира раніше мав 20 овець, а зараз залишив собі 2 вівці та 4 кози. Бринзи вистачає для родини та гостей. Він веде невелике господарство. На Великдень до нього завітав ведмідь, який вдерся у коптильню та з’їв м’ясо.

Ця історія показує, що навіть у важкі часи війна не зупиняє розвиток, а люди знаходять можливості для втілення своїх мрій та розвитку рідного краю. Синевир – приклад того, як громада може працювати разом для досягнення спільної мети. Розведення овець, розвиток туризму та підтримка місцевого самоврядування – це лише деякі з напрямків, які допомагають Синевирській громаді процвітати. Історія Синевира надихає інших та показує, що навіть у найскладніших умовах можна досягти успіху, якщо працювати разом та вірити у власні сили. Іван Яцько, Іван Чуп та Юрій Нірода – це лише кілька прикладів людей, які роблять свій внесок у розвиток Синевирської громади та всієї України. Їхня праця заслуговує на повагу та підтримку.