18 червня 2025 року набуває чинності знакова постанова Верховної Ради України № 4483-ІХ «Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови». Це рішення є важливим кроком у загальнонаціональному процесі деколонізації, що охопив Україну, і покликане утвердити українську національну ідентичність на карті країни. Дане перейменування населених пунктів є не просто зміною табличок, а глибоким актом відновлення історичної справедливості та культурної самобутності.Процес перейменування населених пунктів є вкрай важливим для очищення топонімічного простору України від нав’язаних символів минулих імперій. Протягом століть українські землі піддавалися впливу різних окупаційних режимів, кожен з яких намагався залишити свій слід, у тому числі через назви географічних об’єктів. Російська імперська політика, а пізніше радянська, систематично нищила українську культурну спадщину, замінюючи оригінальні, історичні назви на ті, що відповідали їхній ідеології. Сучасне перейменування сіл та інших населених пунктів — це свідомий вибір України йти своїм шляхом, відновлюючи власну історію та гідність.Зокрема, у складі Миргородського району, що на Полтавщині, відбулися наступні офіційні зміни. Село Зірка, назва якого асоціювалася з радянською символікою, відтепер офіційно перейменовано на Зоряне, що відображає його природну красу та гармонію з українською мовою. Село Радченкове отримало назву Двірець, яка має давні українські корені. Червона Балка, де приставка “червона” несла ідеологічне навантаження, стала просто селом Балка. Село Червона Слобідка перетворилася на Слобідське, повертаючись до своїх історичних витоків. А село Юр’ївка, назва якого мала російське фонетичне забарвлення, приведено у відповідність до норм української мови та відтепер зветься Юріївка.Ці акти перейменування населених пунктів є не лише символічними, а й практичними. Вони сприяють формуванню єдиного національного простору, вільного від чужих наративів. Важливо відзначити, що перейменування здійснено з урахуванням побажань місцевих жителів. Це підкреслює демократичний характер процесу деколонізації, де думка громади є пріоритетною. Залучення мешканців до обговорення нових назв забезпечує легітимність та суспільну підтримку цих змін.Процес деколонізації та утвердження української національної ідентичності через зміни географічних назв є незворотнім. Він відображає рішучість України будувати сильну, незалежну державу, яка шанує свою історію та культуру. Кожен перейменований населений пункт, кожна нова назва вулиці є свідченням цього прагнення. Такі комплексні зусилля гарантують, що український ландшафт відповідатиме його справжній ідентичності, сприяючи всебічному національному відродженню. Перейменування населених пунктів у Миргородському районі є лише частиною цього масштабного та вкрай необхідного процесу для майбутнього України.Фото ілюстративне