Повернення полонених: Невтомна боротьба за Андрія Гурського з Трускавця та інших захисників.Війна принесла в життя багатьох українських родин нестерпний біль очікування. Тисячі наших співвітчизників перебувають у російському полоні, і серед них — захисник з Трускавця, Андрій Гурський. Його історія, як і тисячі інших, є символом непохитної віри та невтомної боротьби за повернення полонених.Трускавецький міський центр соціальних служб відіграє ключову роль у підтримці родин полонених та зниклих безвісти. Центр постійно співпрацює з тими, хто чекає на своїх рідних, надаючи їм необхідну інформаційну та психологічну допомогу. Ця підтримка є надзвичайно важливою, адже родини полонених стикаються з величезними викликами, що вимагають максимальної уваги та чуйності.Нещодавно родина Андрія Гурського отримала можливість поділитися своєю історією на міжнародній арені. У Стамбулі, під час важливих мирних акцій та зустрічей, близькі Андрія особисто взяли участь у заходах. Їхня присутність там стала потужним голосом, що нагадує світу про українських полонених та важливість їхнього звільнення. Особливо зворушливим був виступ коханої дівчини Андрія, Тетяни. Вона вже 1180 днів живе надією на його повернення з полону, і її щирі слова, сповнені болю та непохитної віри, були почуті численними присутніми. Тетяна висловила глибоку надію, що її заклик буде почутий не лише людьми, а й вищими силами, прискоривши повернення Андрія.В рамках цих зустрічей, родина Андрія Гурського також мала унікальну можливість зустрітися з Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм. Ця зустріч підкреслила духовну та гуманітарну вагу питання повернення полонених. Крім того, відбулася зустріч з Генеральним консулом України в Стамбулі Романом Недільським, що свідчить про активну дипломатичну роботу, спрямовану на звільнення наших громадян. Такі переговори є невід’ємною частиною глобальних зусиль із повернення українських захисників додому.Кожен полонений український військовий – це не просто цифра, це жива людина зі своєю долею, родиною та мріями. Обміни полоненими тривають, і кожне ім’я, що повертається додому, є величезною перемогою. Проте тисячі все ще чекають, і їхні історії повинні бути почуті. Спільна мета українського суспільства та міжнародної спільноти – це повернення всіх додому. Ми не забуваємо нікого, хто зник безвісти або перебуває в полоні.Надія на повернення Андрія Гурського та інших захисників України живе в серцях мільйонів. Ця надія підкріплюється постійними зусиллями, як на державному, так і на громадському рівнях. Ми віримо, що день повернення Андрія вже близько. Україна чекає на своїх героїв. Ми чекаємо кожного, хто зник безвісти або перебуває в полоні, адже їхня свобода — це наша спільна справа.