Повернення на роботу після військової служби: роз’яснення Держпраці

Відповідно до законодавства України, після звільнення з військової служби працівник має право повернутися на попереднє місце роботи. Це положення гарантує збереження робочого місця та посади за працівниками, які були призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом. Такі гарантії діють до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби.

Гарантії для демобілізованих працівників визначені статтею 119 Кодексу законів про працю України, яка забезпечує захист їхніх прав та інтересів. Це означає, що підприємства, установи, організації, фермерські господарства, сільськогосподарські виробничі кооперативи, незалежно від форми власності, зобов’язані зберігати за працівниками місце роботи та посаду на час їхньої військової служби.

Важливо також зазначити, що ці гарантії поширюються і на працівників, які під час військової служби отримали поранення або інші ушкодження здоров’я та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також на тих, хто потрапив у полон або визнаний безвісно відсутнім. Гарантії зберігаються до дня, наступного за днем взяття їх на військовий облік після звільнення з військової служби, незалежно від тривалості лікування, повернення з полону або появи після визнання безвісно відсутніми.

Після демобілізації працівник зобов’язаний стати на військовий облік. Завершенням військової служби для військовозобов’язаних вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку.

Період військової служби, зазначений у військовому квитку (дати початку та закінчення), визначає термін дії гарантій збереження місця роботи та посади. Це дозволяє забезпечити чіткість і прозорість у визначенні прав та обов’язків сторін трудових відносин.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України від 25.03.92 року №2232-XII «Про військовий обов’язок та військову службу», днем закінчення проходження військової служби є день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Військовий квиток є основним документом, який підтверджує призов та проходження військової служби в особливий період, а також призов під час мобілізації. У військовому квитку робляться відповідні службові позначки, що підтверджують ці факти.

У випадках, коли на час демобілізації працівника на його місці працює інший працівник за строковим трудовим договором, роботодавець видає наказ про звільнення останнього з роботи на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Днем звільнення строкового працівника є день повернення демобілізованого працівника на роботу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про відпустки», період проходження військової служби з 19 липня 2022 року не зараховується до стажу роботи для щорічної основної відпустки. Це важливо враховувати при розрахунку тривалості відпустки після повернення з військової служби.