Для вирощування невеликої кількості молодняку використовують пристосовані приміщення. У присадибному господарстві для цього підійде сарай, клітка або будь-яка інша споруда з недорогих підсобних матеріалів. Головне, щоб в приміщенні було сухо, світло і воно мало хорошу вентиляцію. Для вентиляції у верхній частині вікон або між ними влаштовують проріз з рамою, затягнутою мішковиною або марлею в два шари і з дерев’яним щитом всередині, або витяжні труби, проте протягів допускати не можна. До приймання молодняка приміщення чистять, миють, дезінфікують, стіни і стелю приміщення білять свіжогашеним вапном, виносять стару підстилку, інвентар обробляють розчинами деззасобів (вироцид, тріосепт-вет та ін.).

Птицю потрібно купувати лише у тих реалізаторів, які мають на неї документи, де вказана назва інкубатора, порода птахів, інформація про благополуччя території походження товару та наявність профілактичних щеплень.

Як правило, це великі потужності з інкубації яєць. Оскільки основою збереження молодняку домашньої птиці є проведення профілактичних щеплень у першу добу життя, а вакцини коштують дорого – дозволити собі проведення щеплення можуть лише власники великих потужностей.

У приватних господарствах інкубують незначну кількість яєць і, як правило, щеплень не проводять. Як результат – власник придбаного молодняку не лише несе збитки від загибелі птиці, а ще наражає на інфекційні хвороби дорослу домашню птицю.

Молодняк швидше адаптується й менше хворіє, якщо його купувати однією партією, а не кілька разів щотижня чи в різних продавців.

На збереження молодняку впливає правильний вибір, купуйте жвавих птахів, які бігають та пищать. Молодняк не повинен хитатися на одній лапі, примружувати око чи бути в посліді, – це перші ознаки хвороби.

Часто на ринку ми можемо побачити дещо облисілих пташенят, але це не ознака хвороби. Такий вигляд притаманний для бройлерів, а пов’язують його з тим, що кістки розвиваються дещо інтенсивніше, ніж змінюється опірення.

У період приросту вагових кондицій треба стежити за загальним станом птиці, температурою в приміщеннях, яка повинна бути не менше 30 градусів в перші дні життя пташенят і щодня плавно знижуватися не більше ніж на один градус на добу, поки не буде досягнута температура + 21°С. Після чого додатковий обігрів може знадобитися, тільки за умови, якщо зовнішня температура є надзвичайно низькою. При вирощуванні курчат рекомендується строго виконувати санітарні вимоги: щодня мити годівниці і поїлки теплою водою, регулярно міняти підстилку, ні в якому разі не допускати вогкості в приміщенні.

З першого дня життя молодняку згодовують спеціалізовані комбікорми, круто зварені яйця, дрібно посічену зелень: різнотрав’я, кропиву, а також червону терту моркву. З 5-го дня вирощування в раціон починають вводити мінеральні корми (черепашки, мелену крейду, деревну золу). В окрему годівницю насипають промитий грубозернистий пісок. У корм курчатам слід додавати свіжі харчові відходи: варену картоплю, хлібні крихти, розмочені кірки, сухарі. Дуже корисним для курчат є доброякісне кисле молоко. У поїлках безперебійно повинна знаходитися чиста питна вода. З 11-го дня у раціоні збільшують кількість зерна, висівок, макухи, кормів тваринного походження і зелені. З 20-го дня курчат поступово привчають до поїдання цільного зерна.

Два рази на тиждень для дезінфекції шлунка курчатам додають у воду марганцівку (розчин повинен бути блідо-рожевого кольору). Для профілактики інфекційних захворювань найбільш ефективними є препарати енрофлон, енроколін, енрофлокс, які докладають у корм або розчиняють у воді. Для профілактики кокцидіозу у гусенят, відрощених курчат з 14-денного віку і дорослої птиці використовують антикокцидійні препарати, наприклад, байкокс. Його призначають курчатам-бройлерам та індичатам, починаючи з 3-5 денного віку з профілактичною та лікувальною метою, додаючи у воду або корм згідно з інструкцією із застосування.

У курчатник не можна допускати сторонніх людей, а у приміщеннях і на вигулі необхідно постійно підтримувати чистоту.

Для профілактики захворювань птиці необхіднопроведення:

• регламентованої вакцинації  птиці – проти хвороби Ньюкасла (кури, індики, перепели) в 15-20 денному віці, 90-денному віці та в подальшому кожні 6 місяців (весна – осінь);
• протипаразитарної обробки, з врахуванням 14 денного інтервалу між обробкою та вакцинацією;
• облаштування піщаних ванн для звільнення від нашкірних паразитів.

Пам’ятайте: утримуючи здорову птицю, ви не тільки забезпечуєте себе безпечним м’ясом, а й допомагаєте підтримувати стабільну епізоотичну ситуацію!

Коростенське районне управління Держпродспоживслужби.

« повернутися