Балтійські країни: Напруга між Вашингтоном і Москвою та позиція НАТО

Публічна позиція НАТО є однозначною: Альянс, який складається з 32 країн, буде захищати кожен сантиметр своєї території. Цю відданість було продемонстровано на військовій базі Тапа в Естонії, що розташована поблизу з кордоном Росії. Цікаво, що назва “Тапа” в перекладі з естонської означає “вбивати”.

Колись це була радянська авіабаза, а наразі тут базується естонська армія та бойові групи НАТО під керівництвом Великої Британії. Невизначеність стосовно реакції Вашингтона є ключовим фактором для Москви. США забезпечують близько 40% військових ресурсів НАТО в Європі, а також деякі з найсучасніших технологій.

Американські військові присутні в країнах Балтії. Нещодавно артилерійська частина Himars провела навчання на базі в Тапі, а незабаром очікується прибуття американської танкової роти. Однак, якщо коли-небудь Росія вирішить здійснити масштабне вторгнення, наприклад, в Естонію чи в будь-яку іншу країну НАТО, виникає очевидне питання, як на це відреагує президент США. Чи очікуватиме Путін прибуття американського Шостого флоту в Балтійське море, чи запрошення на зустріч в Алясці?

Між адміністрацією Трампа та її балтійськими союзниками існує реальна напруга. У деяких колах адміністрації Трампа балтійські країни вважаються небезпечно агресивними у своєму ставленні до Путіна. На недавній зустрічі високого рівня в Пентагоні балтійських чиновників звинуватили в “ідеологічній” опозиції до Росії.

Підозри між балтійськими країнами та США є взаємними. В коридорах міністерства закордонних справ Естонії існує велика репродукція результатів голосування під час дебатів в ООН щодо України в лютому 2024 року, коли США проголосували однаково із Росією. Це послання здавалося чітким – не варто вважати, що адміністрація Трампа на їхньому боці.

Проте, якщо США залишатимуться осторонь під час кризи в Балтії, британці, французи, німці та канадці мають там свої війська, які готові вступити в бій. Окрім цього, Польща та Фінляндія є добре озброєними країнами й вони розуміють, що їхня власна безпека тісно пов’язана з долею Естонії, Латвії та Литви. Тому вони, ймовірно, також захищатимуть країни Балтії.

З цих причин, для російського диктатора Володимира Путіна було б безрозсудним ризиком перевіряти готовність країн НАТО захищати східні кордони альянсу. Однак, світ переконався, коли російські війська наступали на Київ у 2022 році, що Путін цілком здатний на безрозсудні ризики.

Провокації РФ: останні новини

Видання Die Welt пише, що вторгнення російських безпілотників, а потім і винищувачів у повітряний простір НАТО посилає Заходу чіткий сигнал про те, що Путін не має наміру припиняти війну найближчим часом. Припинення війни буде пов’язане з політичними ризиками. Жорсткий контроль Кремля над ЗМІ та інтернетом, ймовірно, дасть змогу Путіну представити мирну угоду як перемогу більшості росіян.

Естонія має намір звернутися до союзників по НАТО з проханням про додаткову допомогу в обороні повітряного простору над Балтійським морем. Східні члени альянсу намагаються відреагувати на третє порушення повітряного простору НАТО РФ за цей місяць. Естонія застосувала 4 статтю договору НАТО, яка передбачає консультації та може відкрити шлях до реальних дій серед союзників.