За повідомленнями аналітиків, Володимир Путін не готовий до укладання мирної угоди з Україною, особливо під тиском президента США Дональда Трампа. Натомість, він, ймовірно, розглядає продовження конфлікту як ключовий елемент свого політичного виживання. Критики путінського режиму в Росії стверджують, що він позиціонує себе як “президент війни” і не має жодного інтересу в її завершенні, оскільки повернення до ролі президента мирного часу означало б пониження його статусу.

Незважаючи на значні втрати живої сили та економічні труднощі, з якими зіткнулася Росія, припинення війни несе для Путіна певні політичні ризики. Хоча Кремль може представити будь-яку мирну угоду як перемогу для внутрішньої аудиторії, справжнім пріоритетом для російського президента є досягнення грандіозної перемоги не тільки над Україною, а й над тим, що він називає “колективним Заходом”.

Аналітики зазначають, що з моменту зустрічі Путіна з Трампом на Алясці, Москва активізувала свою гібридну війну проти Європи. Показовим є випадок, коли заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв звинуватив Фінляндію в плануванні атаки, погрожуючи “крахом фінської державності”. Ця риторика нагадує заяви Кремля перед повномасштабним вторгненням в Україну, що викликає серйозне занепокоєння.

Крім того, критики режиму вказують на перенесення Москвою життєво важливих галузей промисловості, таких як суднобудування, на схід країни, подалі від кордону з НАТО. Масштабні військові навчання з Білоруссю, що проводяться біля кордону з Польщею, також свідчать про довгострокову конфронтаційну політику. Це наводить на думку, що незалежно від результатів в Україні, конфронтація із Заходом, включно з військовою, не припиниться.

Нечіткі сигнали від Трампа щодо його прихильності до НАТО та готовності дотримуватися санкцій проти Москви додають Путіну впевненості. Вторгнення, подібні до атаки на Польщу, можуть бути спрямовані на послаблення прихильності НАТО до колективної оборони, а невеликі наступи слугують для перевірки готовності Альянсу до реагування. Наразі реакція Вашингтона, на думку журналістів, підживлює ці побоювання.

Російські дрони атакували Польщу

У ніч на 10 вересня група з 19 російських дронів перетнула повітряний простір Польщі. Чотири з них були збиті силами НАТО. Цей інцидент викликав глибоку стурбованість серед європейських політиків, тоді як Трамп відреагував лише наступного дня, припустивши, що це могло бути помилкою.

Агресивна політика Путіна та його готовність до конфронтації із Заходом ставлять під сумнів перспективу миру в Європі. Постійна ескалація та гібридні загрози вимагають пильної уваги та скоординованої відповіді міжнародної спільноти.