скриншот із виступу Путіна

Під час останнього міжнародного форуму, російський лідер Володимир Путін знову виступив із низкою контроверсійних заяв, які викликали значний резонанс. Основною темою його промов стало неодноразово повторюване твердження про те, що російський та український народи є «єдиним цілим». Ці заяви Путіна пролунали 20 червня, ставши продовженням тривалої риторики, яка заперечує суверенітет та унікальну ідентичність України.

Глава Кремля наголосив, що Росія нібито не прагне капітуляції України, а лише «наполягає на визнанні реалій, які склалися на землі». Ця фраза є ключовим елементом російської пропаганди, що намагається легітимізувати окупацію українських територій. Замість відкритого вторгнення, Москва пропонує так зване «визнання» захоплених земель, що є нічим іншим, як спробою примусити Україну та міжнародне співтовариство до згоди з актами агресії. Це показує, що кремлівська риторика спрямована на переписування міжнародних норм та встановлення нових «реалій» силовим шляхом.

Крім того, Путін вкотре згадав про те, що дії Москви в Україні після подій 2014 року були спрямовані на «захист населення, духовно пов’язаного з Росією». Цей наратив є класичним прикладом використання штучно створеного приводу для вторгнення. Постійні заяви Путіна про «захист» є лише ширмою для імперських амбіцій та бажання відновити контроль над територіями сусідньої держави. Ця аргументація не витримує критики, оскільки справжній захист не передбачає широкомасштабної війни в Україні, руйнування міст та загибелі тисяч невинних людей.

Особливо цинічними виглядають слова Путіна про те, що російський і український народ «один», а там, де «ступає нога російського окупанта – все наше». Це пряме підтвердження територіальних претензій та агресивної політики. Ця фраза віддзеркалює глибинну суть російської зовнішньої політики, яка базується на принципах розширення та анексії, ігноруючи міжнародне право та суверенітет інших націй. Такі заяви Путіна є яскравим свідченням заперечення права України на існування як незалежної держави.

Російський глава також повторив вже відомий пропагандистський наратив про те, що він міг зустрітися з Президентом України у 2022 році, але нібито західні лідери «відмовили Україну» від таких переговорів. Ця спроба перекласти відповідальність за відсутність мирного врегулювання на інших є типовою для російської дипломатії. Це частина ширшої стратегії, спрямованої на дискредитацію західних партнерів України та зменшення їхньої підтримки. Всі ці заяви Путіна, озвучені на міжнародному форумі, демонструють послідовність російської пропаганди та її незмінні цілі щодо України.

Ці виступи ще раз підтверджують, що Москва не відмовляється від своїх агресивних намірів і продовжує використовувати історичні міфи та маніпуляції для виправдання своїх дій. Розуміння цієї кремлівської риторики є ключовим для адекватної оцінки ситуації та протидії дезінформації, що поширюється на міжнародній арені.