Представники Кремля продовжують висувати ключові умови Росії щодо врегулювання поточної ситуації, що стосуються України. Ці заяви, які неодноразово лунали від керівництва Росії, підкреслюють їхню позицію щодо подальших кроків у конфлікті. Зокрема, Москва наполягає на визнанні Києвом результатів так званих “референдумів”, які були проведені восени 2022 року на тимчасово окупованих українських територіях, таких як Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області. Після цих подій, які не були визнані більшістю міжнародної спільноти, Кремль оголосив ці території “російськими”. Виконання таких умов Росії, на думку Москви, є ключем до стабілізації.

Глава Кремля Володимир Путін у своїх нещодавніх виступах підкреслив, що ігнорування Києвом цих “результатів” може призвести до відновлення або ескалації збройного конфлікту. Це створює додаткову напругу та ускладнює пошук дипломатичних рішень. Окрім вимог щодо “референдумів”, серед ключових умов Росії для довгострокової стабільності в регіоні Путін також назвав “нейтральний статус України”. Це означає відмову України від членства у військових альянсах та відмову від ядерної зброї. Такі умови Росії є фундаментальними для її бачення майбутнього регіону та будь-якого потенційного мирного договору.

Путін наголосив, що сподівається, що нинішнє керівництво України керуватиметься “національними інтересами”, а не “інтересами третіх сторін”. Він також додав, що “Україна заслуговує кращої долі, ніж бути інструментом в руках зовнішніх сил, що працюють проти Росії”. Ці висловлювання вказують на глибоку різницю у поглядах на суверенітет та геополітичне спрямування України. Дискусії щодо цих вимог є центральними для будь-яких потенційних мирних переговорів. Важливо розуміти, що ці умови Росії формують основу її переговорної позиції, і вони мають далекосяжні наслідки для всієї світової спільноти.

Нагадаємо, що окупаційні сили провели псевдореферендуми з 23 по 27 вересня 2022 року, намагаючись легітимізувати приєднання захоплених територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей до Росії. За результатами, які були оголошені Москвою і не були підтверджені незалежними спостерігачами, підтримка анексії нібито становила від 87 до 99%. Через кілька днів після цих подій Володимир Путін підписав так званий “договір про вступ до складу Росії” цих захоплених українських територій. Він заявив, що відтоді їхні мешканці є громадянами Російської Федерації. Ці односторонні дії були рішуче засуджені міжнародною спільнотою як грубе порушення міжнародного права та суверенітету України. Відповідь на ці умови Росії з боку України та її партнерів є однозначною: невизнання та відмова від таких ультиматумів.

Міжнародні партнери України, включно з Європейським Союзом, Сполученими Штатами та багатьма іншими країнами, багаторазово заявляли про невизнання цих “референдумів” та їхніх наслідків. Вони підкреслюють, що будь-які спроби анексії суверенної території є незаконними та не мають жодної юридичної сили. Таким чином, умови Росії щодо визнання цих територій є неприйнятними для України та її союзників, що створює значний бар’єр на шляху до мирного врегулювання. Ця ситуація продовжує бути джерелом напруги, і пошук шляхів її деескалації залишається одним з головних викликів для світової дипломатії. Україна ж продовжує обстоювати свою територіальну цілісність та суверенітет у міжнародно визнаних кордонах. Обговорення цих умов Росії є критично важливим для розуміння поточної геополітичної ситуації та перспектив мирного процесу.