П’ять місяців тому в селі Михайлівка-Рубежівка, що входить до Ірпінської громади, відбулася знакова подія – урочисте відкриття гуртожитку, призначеного для внутрішньо переміщених осіб. Цей проєкт викликав великі сподівання, адже його реконструкція була повністю профінансована завдяки щедрості польських меценатів, реалізованій у рамках ініціативи благодійного фонду «Житло для ВПО». Метою було надати гідні умови проживання тим, хто втратив свої домівки через конфлікт.

Проте, незважаючи на завершення робіт та урочисте відкриття, обіцяне житло для внутрішньо переміщених осіб досі залишається порожнім. Це створює величезну проблему для 19 сімей – близько 50 осіб, серед яких численні діти – які досі не можуть заселитися в ці приміщення. Ситуація є особливо гострою, оскільки ці родини живуть у невизначеності, сподіваючись на швидке вирішення питання з наданням постійного житла.

єПроблема: чому в гуртожиток для ВПО в Михайлівці-Рубежівці нікого не заселяють

П’ять місяців тому в селі Михайлівка-Рубежівка Ірпінської громади урочисто відкрили гуртожиток для внутрішньо переміщених осіб. Його реконструювали на кошти польських меценатів у межах проєкту благодійного фонду «Житло для ВПО». Однак до сьогодні 19 сімей…

Проєкт «Житло для ВПО» мав на меті стати прикладом успішної міжнародної співпраці та гуманітарної допомоги. Кошти, виділені іноземними партнерами, були спрямовані на створення комфортних умов: було проведено капітальний ремонт, облаштовано житлові кімнати та загальні простори. Однак, незважаючи на значні інвестиції та готовність об’єкта, гуртожиток для ВПО залишається недоступним.

Причини такої затримки досі не були чітко роз’яснені громадськості. Ця незрозуміла ситуація викликає питання щодо ефективності управлінських рішень та координації на місцевому рівні. Родинам, які вже пройшли через жахіття війни та вимушене переселення, доводиться стикатися з додатковими бюрократичними перешкодами, що лише посилює їхню вразливість.

За п’ять місяців очікування ці внутрішньо переміщені особи мали б вже адаптуватися до нового життя, діти – піти до місцевих шкіл та дитячих садків. Натомість, вони продовжують перебувати у підвішеному стані, що негативно впливає на їхнє психологічне та емоційне благополуччя. Кожна затримка із заселенням до гуртожитку є ударом по надіях людей, які прагнуть стабільності та безпеки.

Місцевій владі та відповідальним особам необхідно терміново надати вичерпні пояснення щодо того, чому житло для ВПО в Михайлівці-Рубежівці залишається незаселеним. Важливо не лише виявити причини, а й розробити чіткий план дій для якнайшвидшого вирішення проблеми. Це питання не лише про надання даху над головою, а й про довіру до місцевої адміністрації та міжнародних благодійних ініціатив.

Ця ситуація є важливим сигналом про необхідність посилення контролю за реалізацією гуманітарних проектів та забезпечення прозорості на всіх етапах. Надання якісного та доступного житла для внутрішньо переміщених осіб є одним із ключових аспектів відновлення країни та соціальної стабілізації. Історія з гуртожитком у Михайлівці-Рубежівці підкреслює, наскільки важливо довести розпочаті справи до логічного завершення, забезпечивши обіцяним переселенцям реальне, а не лише формальне житло. Це допоможе відновити довіру та забезпечити реальну допомогу тим, хто її найбільше потребує.