Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці роз’яснює важливі аспекти трудового законодавства, зокрема щодо відряджень працівників, які працюють дистанційно. Запитання, що виникло: «На підприємстві всі працівники працюють дистанційно. З метою виконання певної роботи виникла необхідність направити чотирьох фахівців у відрядження. Чи буде порушенням законодавства, без зміни форми організації праці, направити їх у відрядження?»

Відповідь фахівців управління ґрунтується на Законі України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» від 27.03.2025 № 4339-IX (далі – Закон № 4339), який набрав чинності 02.05.2025. Цим законом було внесено зміни до статей 60^2 та 121 КЗпП України.

Так, згідно з оновленим законодавством, якщо працівник, який виконує роботу дистанційно, потребує направлення у службове відрядження, він зобов’язаний повідомити роботодавця про своє поточне місцезнаходження. Це можна зробити будь-яким зручним способом, зокрема, із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Важливо зазначити, що специфічні особливості направлення працівника, який працює дистанційно, у службове відрядження мають бути чітко визначені у трудовому договорі про дистанційну роботу. Типова форма такого договору затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 № 913-21.

Отже, на законодавчому рівні закріплено можливість відряджати працівників, які виконують роботу дистанційно. Однак, для цього необхідно внести відповідні зміни до чинних трудових договорів.

Крім того, стаття 121 КЗпП України (частина 3) встановлює, що пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого він повертається, визначаються роботодавцем за погодженням із працівником. Це особливо актуально при узгодженні маршруту поїздки і має бути зазначено в наказі (розпорядженні) про відрядження. Це правило стосується і дистанційних працівників, навіть якщо їх відряджають до місцезнаходження роботодавця.

При визначенні пункту відправлення для дистанційного працівника важливо враховувати, що це необхідно для коректного обчислення добових витрат та відшкодування транспортних витрат.

Також, відповідно до Закону № 4339, було внесено зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2025 № 355). Зміни до Інструкції № 59 уточнюють порядок відрядження, зокрема, щодо дистанційних працівників: «У разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно, у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються в наказі (розпорядженні) про відрядження. У такому разі працівник, який виконує роботу дистанційно, зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, а також працівника, який виконує надомну роботу, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну / надомну роботу.». Ці зміни набувають чинності з дня офіційного опублікування.