Сьомого липня відбулася знакова подія, що має вирішальне значення для екологічної безпеки та збереження біорізноманіття прикордонних територій України та Польщі. Йдеться про підписання партнерської угоди в рамках реалізації масштабного транскордонного проєкту «Захист біорізноманіття прикордонних територій України та Польщі від інвазійних популяцій борщівника», відомого під акронімом «Zero Heracleum». Цей важливий екологічний проєкт фінансується за програмою Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027, що підкреслює його міжнародний характер та спільну відповідальність.

Ключовими учасниками угоди стали Львівська Аграрна палата в особі її керівника Ігоря Вуйцика та новообраний ректор Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, Іван Парубчак. Підписана угода окреслює чіткі напрями спільної роботи, спрямовані на ефективну боротьба з борщівником Сосновського – надзвичайно небезпечною інвазійною рослиною, яка становить серйозну загрозу для природних екосистем, біорізноманіття регіону, а також для здоров’я людей і тварин.

Основною метою цього стратегічного партнерства є не лише моніторинг поширення борщівника, а й впровадження комплексних заходів з екологічної ренатуралізації територій, що вже постраждали від цієї агресивної рослини. Проєкт передбачає багатоаспектний підхід, що включає:

• Активне залучення науково-дослідного потенціалу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького до розробки та вдосконалення біо орієнтованих, екологічно безпечних методів боротьба з борщівником. Це дозволить впроваджувати інноваційні та сталі рішення.
• Широкомасштабна просвітницька робота серед мешканців та молоді дев’яти громад області. Ця кампанія має на меті підвищити обізнаність населення щодо безпечного поводження з борщівником та його небезпеки, а також навчити ефективним методам запобігання його поширенню.
• Придбання сучасного лабораторного обладнання для наукових лабораторій університету, що значно посилить їхні можливості для досліджень та розробки нових підходів у боротьба з борщівником.

Ця партнерська угода є невід’ємною частиною глобальної стратегії проєкту «Zero Heracleum», який об’єднує зусилля п’яти ключових партнерів з України та Польщі. До складу консорціуму входять:

• Львівська Аграрна палата (що виступає головним партнером проєкту),
• Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького,
• Люблінський університет природничих наук (Польща),
• Університет Марії Кюрі-Склодовської (Польща),
• Люблінська Сільськогосподарська палата (Польща).

Підписання угоди стало яскравим підтвердженням спільної готовності українських і польських партнерів до тісної співпраці у питаннях екологічної безпеки прикордонних територій. Спільними зусиллями вони прагнуть не лише впровадити інноваційні методи боротьба з борщівником та іншими інвазійними видами, а й забезпечити довготривалу сталість досягнутих результатів після завершення проєкту. Це є запорукою відновлення та збереження природної рівноваги.

Ігор Вуйцик наголосив, що проєкт «Zero Heracleum» виходить за рамки суто екологічних завдань. Він символізує міждержавну солідарність, єднання наукового потенціалу та освітніх ініціатив, а також підвищення безпеки місцевих громад. Ректор Іван Парубчак висловив глибоку впевненість у тому, що синергія академічного досвіду та практичних знань усіх партнерів гарантує успішну та ефективну реалізацію всіх запланованих заходів у рамках цієї ініціативи щодо боротьба з борщівником.

Додатково варто зазначити, що нещодавно селищний голова Іван Піляк також підписав меморандум про співпрацю, що свідчить про широку підтримку та значущість проєкту на місцевому рівні. Це підкреслює важливість об’єднання зусиль для протидії такій значній екологічній загрозі.

Спільними зусиллями ми міцно та впевнено зможемо протистояти загрозі! Адже боротьба з борщівником є критично важливою, оскільки інвазивні види, зокрема борщівник Сосновського, становлять реальну небезпеку для місцевої флори та фауни, провокують ерозію ґрунтів і можуть мати вкрай негативний вплив на здоров’я людей, викликаючи опіки та алергічні реакції. Впровадження системного підходу до вирішення цієї проблеми сприятиме збереженню унікальних екосистем, значному покращенню стану довкілля, підвищенню безпеки та комфорту мешканців, а також розвитку сталого сільського господарства в усьому регіоні.