Надання підтримки людині в термінальному стані вимагає особливої чутливості та уваги до деталей. Важливо ставитися до таких людей як до звичайних, уникаючи жалю чи надмірного співчуття, що може бути сприйнято як нав’язливе. Навіть якщо часу залишається обмаль, життя має бути наповнене турботою та повагою. Прості дії, такі як допомога з покупками чи зміна оточення, допомагають хворому відчувати себе важливою та цінною особою.

При пропозиції допомоги, наприклад, із засобами для полегшення ходьби, зосередьтеся на можливостях, а не на обмеженнях. Замість прямої згадки хвороби, можна сказати: «Сьогодні ми разом підемо на кухню» або «Поглянь, який красивий захід сонця за вікном». Головне – це фокусуватися на сьогоденні та спільних діях.

Технології також можуть стати джерелом підтримки. Ноутбук із доступом до смішних відео чи комедій здатний значно покращити настрій, даруючи хворому проблиски радості. Розповіді про повсякденні речі, як-от приготований суп, або детальний опис навколишнього світу, немов вперше, забезпечують не тільки фізичний комфорт, але й міцну емоційну підтримку. Свіжі квіти, гумор та приємні дрібниці – все це має терапевтичний ефект, створюючи позитивну атмосферу, яка важлива для психологічного стану, навіть якщо людина не повністю усвідомлює оточення.

Коли людина відмовляється від допомоги, спробуйте переформулювати це як вашу потребу: «Це потрібно мені», підкреслюючи ваше бажання допомогти. Це часто діє ефективніше, ніж наполегливі вмовляння. Важливо забезпечити своєчасну медичну допомогу, коригувати дозування ліків та підбирати найкращі препарати. У випадках галюцинацій чи інших психологічних труднощів, підтверджуйте переживання людини, не заперечуючи їх, але й не підтримуючи обманом.

Підтримуйте розмову, уникаючи негативних тем. Діліться моментами свого життя, приємними спогадами. Гумор, пісні, анекдоти з молодості чи обговорення знаменитостей можуть бути доречними, якщо відповідають настрою. Рухи та слова мають бути обережними. Замість різких фраз, як-от «Давай вставай», використовуйте м’якіші підходи, наприклад, мильні бульбашки для створення легкої атмосфери.

Головна мета – допомогти людині ментально відірватися від її стану, переключити увагу на позитивні аспекти життя та бути поруч у найскладніші моменти. Для полегшення страждань необхідні засоби: протипролежневий матрац, засоби гігієни, креми. Багато центрів надають обладнання в оренду безкоштовно або за символічну плату. Родичі мають право на отримання таких засобів.

Звертайте увагу на комфорт. Навіть незначний дискомфорт може бути болючим. Ваша турбота – полегшити стан, надаючи фізичну та емоційну підтримку. Пам’ятайте про терпіння та турботу про себе, адже догляд вимагає багато ресурсів. Не соромтеся просити про допомогу інших – родичів, волонтерів, соціальних працівників. Безкоштовна психологічна допомога, онлайн-сервіси також можуть бути корисними. Звертайтеся до професіоналів, підтримуйте зв’язок з лікарями, не бійтеся змінювати спеціалістів, якщо виникають сумніви.

Уникайте тем, що можуть викликати хвилювання: трагічні новини, смерть близьких. Відповідайте розмито, змінюйте тему. Щодо стану здоров’я, краще говорити про його стабільність. Зосередьтеся на легких, позитивних темах, що приносять радість і спокій.

Неправильні висловлювання, що містять жаль чи жалобу, можуть бути шкідливими. Уникайте фраз, що можуть принизити гідність людини. Натомість, використовуйте фізичні жести підтримки – погладжування по руці чи голові.

Якщо ви хочете виконати останнє бажання, запитайте прямо: «Що б ти хотів найбільше?» Або зверніться до приємних спогадів. Уникайте слова «останнє бажання», краще питати про плани на майбутнє, навіть якщо воно коротке. Якщо бажання неможливе, не засмучуйтесь, спробуйте ще раз.

Багато людей у термінальному стані звертаються до релігії. Важливо створити можливість запросити духовного лідера, якщо це значимо для людини, але не нав’язуйте, якщо немає потреби. М’які пропозиції, як-от «Хотів би ти, щоб ми когось запросили?» дають вибір без тиску. Молитва чи пісня можуть заспокоїти. Кожен потребує індивідуального підходу.

Уникайте запитань про минуле, що можуть викликати сум чи переживання. Краще зосередитися на сьогоденні, даруючи людині полегшення чи радість. Згадки про негатив можуть призвести до емоційних зривів, тому розмови мають бути на позитивні теми.