🕯️ Під журавлине курликання додому востаннє повернувся Герой Володимир Гродський 🇺🇦

У п’ятницю, 27 лютого, Рожище зустріло на щиті свого Героя – Володимира Гродського. День був тихий і сумний, ніби сама природа схилилася у скорботі разом із людьми 🕯️

Коли траурний кортеж під’їхав до рідного дому воїна, у небі раптом з’явився журавлиний ключ. 🕊️ Птахи довго кружляли над обійстям і тужливо курликали, ніби проводжаючи душу воїна у вічність. Здавалося, то сам Володимир прощався зі своїми найріднішими – з домом, де був щасливим, із дружиною та доньками, заради яких пішов захищати Україну 🇺🇦

У тому журавлиному крикові чулося невимовне: «Не плачте… Я з вами… Я повернувся…» 💔

На останнє прощання з Героєм Володимиром Гродським зійшлися рідні, друзі, сусіди, однокласники та знайомі – усі, з ким перетиналися мирні стежки його життя. Люди стояли зі сльозами на очах, тримаючи квіти 🌹 й не стримуючи болю від тяжкої втрати.

Володимиру Гродському було лише 46…
Вік, коли ще так багато планів, коли потрібна опора дітям і особливо хочеться жити для них і поруч із ними. 💔

Народився він у селі Мильськ у багатодітній родині, де з дитинства вчився праці, повазі до старших і любові до рідних. Після одруження оселився у Рожищі. Тут на нього завжди чекали найдорожчі – дружина Марія Анастасівна та дві донечки, Катерина і Світлана 👨‍👩‍👧‍👧, для яких він був опорою, порадником і найкращим татом у світі.

У їхніх спогадах він назавжди залишиться турботливим, добрим і щирим – таким, який умів підтримати словом і зігріти батьківською любов’ю. 🤍

У мирному житті Володимир працював стропальником у ТзОВ «Вудленд Україна», чесно і сумлінно виконуючи свою роботу. Був людиною праці – простою і надійною, з тих, на кому тримається і родина, і громада, і вся країна. 🛠️

До лав Збройних сил України був призваний по мобілізації у липні 2024 року 🇺🇦

Рідні згадують: Володимир Гродський завжди казав, що не ховатиметься від повістки, бо не хоче, щоб війна прийшла до його дітей:
«Якщо буде повістка – ховатися не буду. Щоб не прийшли до моїх дітей, то краще піду я» 💔

Служив солдат, оператором безпілотних літальних апаратів у підрозділі безпілотних авіаційних комплексів 157-ї окремої механізованої бригади. Це був важливий шлях для захисника України.

У вересні 2025 року під час виконання бойових завдань на Краматорському напрямку отримав поранення та контузію. Після лікування й операції 24 грудня 2025 року повернувся до війська, демонструючи незламний дух. 🇺🇦

А вже за півтора місяця – загинув… 🕯️

15 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Зелене Поле життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл 💔

Донька Катерина згадує батька як життєрадісного та сильного духом чоловіка, який завжди підтримував близьких і ніколи не відмовляв у допомозі:

«Він був найкращим татом», – крізь сльози каже дівчина. 🤍

Володимир Гродський ніколи не скаржився і завжди повторював, що в нього все добре. Та коли вони говорили востаннє – 11 лютого – вона відчула: за словами «все краще і краще» ховалося справжнє пекло війни.

«Свою любов тато найчастіше показував турботою – добрим словом, подарунками, порадами. Не часто говорив уголос «я вас люблю», але в останні дні ніби поспішав це надолужити», – згадує Катерина💔

Зі сльозами на очах та навколішки зустрічали земляки Героя. 🙏 Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. У молитвах і словах звучали спільний біль і безмежна вдячність – щирому патріоту, сміливому захиснику, вірному побратиму 🇺🇦

Міський голова висловив співчуття родині та закликав жителів гідно провести Героя в останню дорогу. Це важлива місія для всієї громади.

Відспівали воїна у храмі Архістратига Михаїла ⛪
У спільній молитві громада просила Всевишнього прийняти світлу душу воїна до Царства Небесного, адже Володимир Гродський виконав одну з найвищих заповідей – віддав життя за ближніх, за Україну, за кожного з нас 🙏

Під тужливі мелодії військового оркестру 🎺 та церковні піснеспіви Героя провели до місця останнього спочинку – на Алею Слави.

Пролунав почесний салют.
І холодна земля прийняла у свої обійми воїна, який до останнього подиху залишався вірним Україні. 🇺🇦

Життя Володимира Гродського обірвалося, але у пам’яті рідних, друзів і всієї громади він назавжди залишиться світлою людиною, люблячим батьком і справжнім Героєм, який віддав найдорожче за майбутнє своїх дітей і своєї держави 🤍

🕯️ Вічна пам’ять і шана Герою! 🇺🇦