Під час воєнних дій кожен мешканець України, на жаль, стикається з високим ризиком опинитися під завалами, що підтверджується численними ворожими атаками на житлові будинки. Загроза обвалів будівель, спричинених обстрілами або навіть зсувами ґрунту, є надзвичайно високою не лише у прифронтових районах, а й у всіх українських населених пунктах. У таких критичних ситуаціях люди можуть отримати дуже небезпечний стан, відомий як синдром довготривалого здавлення, або краш-синдром. Це важкий патологічний стан, що виникає внаслідок тривалого стиснення тканин тіла, переважно кінцівок, уламками зруйнованих споруд, масивами ґрунту, або навіть власною вагою тіла. Тривале здавлення м’яких тканин призводить до їхнього пошкодження, порушення кровообігу та утворення токсичних продуктів розпаду. Коли тиск знімається, ці токсини потрапляють у кровотік, що може призвести до серйозних ускладнень, включаючи гостру ниркову недостатність, шок та навіть летальний наслідок. Знання того, що таке синдром довготривалого здавлення, та вміння надати правильну першу допомогу є життєво важливими для кожного українця. Своєчасна та грамотно надана домедична допомога може значно збільшити шанси постраждалого на виживання та мінімізувати важкість наслідків для здоров’я.

Фахівці у сфері охорони здоров’я зазначають, що основними причинами розвитку синдрому є механічне здавлення, яке триває понад чотири години. Це може бути результатом заблокування людини під уламками зруйнованих будівель, засипання ґрунтом під час обвалів, або ж тривалого перебування у незручному положенні під тиском, наприклад, після падіння важких предметів. Симптоми синдрому довготривалого здавлення можуть бути різноманітними і залежать від тривалості та сили тиску, а також від обсягу пошкоджених тканин. Зазвичай, постраждалі відчувають сильний біль у ділянці здавлення, шкіра стає блідою або синюшною, можливе утворення набряків. Після зняття тиску стан може тимчасово покращитися, але потім швидко погіршується, розвиваються набряки, пухирі, порушення чутливості та рухів у пошкодженій кінцівці. Згодом можуть виникнути загальні симптоми інтоксикації: слабкість, нудота, блювота, підвищення температури, аритмії. Без належної допомоги це може призвести до розвитку шоку та гострої ниркової недостатності. Тому надзвичайно важливо знати базові принципи надання домедичної допомоги.

Перш за все, перед тим як звільняти постраждалого з-під завалів, необхідно накласти джгут вище місця здавлення, щоб запобігти раптовому надходженню токсинів у загальний кровотік. Якщо джгута немає, можна використати підручні засоби, наприклад, міцний шматок тканини. Після звільнення постраждалого, не знімаючи джгута, слід негайно накласти на уражену ділянку холод – це допоможе зменшити набряк та біль. Далі необхідно надати постраждалому тепле пиття (вода, чай) та знеболювальні засоби, якщо вони є під рукою. Важливо також забезпечити спокій та транспортувати постраждалого до медичного закладу якомога швидше. Не забувайте, що кожна хвилина має значення. Правильно надана перша допомога при синдромі довготривалого здавлення може врятувати життя та значно покращити прогноз для постраждалого. Будьте готові діяти рішуче та надавати допомогу тим, хто її потребує. Ці прості, але ефективні дії можуть стати вирішальними у критичній ситуації. Бережіть себе та своїх близьких, будьте обізнаними щодо правил надання домедичної допомоги в умовах підвищеної небезпеки.