Під час жорстокого обстрілу російськими загарбниками села Друцьке на Чернігівщині, місцева мешканка, бабуся Уляна, опинилася у невеликому погребі разом з бійцями 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Обстріл, що вівся з важкого озброєння, тривав майже годину. У розпал бойових дій бабуся Уляна почала тихо молитися, читаючи відому молитву «Сон Богородиці».

Цікаво, що за кілька хвилин до цього один із військових, який мав псевдо «Чех», увімкнув диктофон, аби записати звуки вибухів. Так, зовсім випадково, на його мобільному телефоні збереглася ця надзвичайно зворушлива молитва, що звучала посеред жахливих звуків війни. Ця подія наочно демонструє, як духовна сила та віра можуть підтримувати людей навіть у найважчих умовах.

Молитва «Сон Богородиці» є давньою українською народною молитвою, яку часто промовляють для захисту від негараздів, бід та небезпек. Її сила полягає у словах, що описують страждання Ісуса Христа та заступництво Божої Матері.

«Заснула пресвятая Богородиця Діва на горі Осіянській,
Приснився їй сон.
Прийшов до неї Ісyc Христос:
«Мати моя, Маріє, чи ти спиш?»
«Заснула, мій синку, приснився мені сон,
Що тебе спіймали,
На хресті розпинали.
Ручки-ніжки прибивали, коп’єм ребра виймали».
«Мати моя Марія, то не сон, то правда!»
У неділю раненько, як сонечко сходить,
Божа мати Ісуса за рученьку водить.
Повела його на всенощну,
Зі всенощної на утреню.
А з утрені на службу божу,
А з служби божої на Йордань.
А на морі білий камінь,
А на тому камені церква,
А в тій церкві Ісyc Христос лежить —
Голову склонив і руки зложив.
Прийшли до нього Петро-Павло:
«Боже-Боже наш, які ти муки приймаєш!»
«Не дивіться на мої муки, а беріть хрести в праві руки,
І йдіть по церквах, по монастирях.
Кажіть старому і малому:
Хто буде молитву цю знати,
Той не буде в воді потопать,
В огні погорать,
Того буде куля минать.
А над тим усім буде Матір Божа стоять, від усіх бід сохранять.
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.»

Ця молитва, записана випадково під час обстрілу, стала символом незламності духу та віри українського народу. Вона нагадує про важливість духовної підтримки та єднання перед лицем ворога. Присутність бабусі Уляни та її молитва в погребі разом із захисниками є яскравим свідченням сили віри, що передається з покоління в покоління. Почути цю молитву, записану в таких обставинах, – це справді глибокий і зворушливий момент, що підкреслює стійкість українців.

🙏👇