За підсумками червня поточного року, загальна інфляція в Україні продемонструвала ознаки уповільнення, повернувшись до зниження після піку, що спостерігався у травні. Це ключовий показник економічної стабільності, за яким уважно стежать як експерти, так і пересічні громадяни. Аналіз поточної цінової динаміки є критично важливим для розуміння економічних тенденцій та формування майбутніх прогнозів щодо економічного розвитку країни.

Детальні відомості та експертні оцінки щодо цих процесів представлені у липневому «Макроекономічному та монетарному огляді», оприлюдненому Національним банком України. Цей документ є важливим джерелом інформації для оцінки стану економіки та визначення стратегічних напрямків монетарної політики, що безпосередньо впливає на інфляцію в Україні та добробут населення.

«У травні споживча інфляція пришвидшилася (до 15,9% р/р), перевищивши прогноз Національного банку України через суттєвіше, ніж очікувалося, подорожчання сирих харчових продуктів. Це свідчить про чутливість ринку до змін у пропозиції та виробничих витратах», — вказано в документі. Такий сплеск цін викликав занепокоєння серед споживачів та аналітиків.

Найбільше зростання цін торкнулося продукції тваринництва, зокрема молока, мʼяса та яєць, а також окремих овочів і фруктів. На ці категорії суттєво вплинули вищі виробничі витрати, скорочення поголів’я тваринництва та несприятливі погодні умови, що позначилося на вартості продуктів та загальній інфляції в Україні.

Примітно, що базова інфляція, яка виключає зміни цін на сирі продукти та адміністративно регульовані ціни, уповільнилася до 12,3%. Національний банк України пояснює це ефективністю попереднього підвищення облікової ставки та стабільним енергопостачанням, що допомогло зменшити фундаментальний ціновий тиск на економіку.

Адміністративно регульована частина індексу споживчих цін, що включає алкоголь, тютюн та послуги ЖКГ, у травні зросла до 19,8% у річному вимірі. Основними причинами цього зростання стали податкова корекція для тютюну та алкоголю, а також підвищені витрати виробників, які були змушені перекладати їх на кінцевого споживача, що, своєю чергою, впливає на загальний рівень інфляції.

«За оцінкою Національного банку України, у червні загальна інфляція сповільнилася внаслідок зниження адміністративної інфляції, що є позитивним сигналом для економіки», — зазначається в огляді регулятора.

Додатковим стримувальним фактором став так званий «ефект бази». Торік у червні були зафіксовані разові підвищення тарифів на електроенергію, яких цього року не відбулося. Ця відсутність значних одноразових цінових шоків сприяла загальному уповільненню інфляції в Україні.

Регулятор очікує подальшого ослаблення річної інфляції в другій половині 2025 року. Цей прогноз базується на умові збереження стабільної ситуації з енергопостачанням та відсутності нових шоків на продовольчому ринку. Стабілізація цих факторів є критично важливою для досягнення цільових показників інфляції.

Нагадаємо, Національний банк України, попри травневий сплеск інфляції, залишив облікову ставку на рівні 15,5%. Регулятор прогнозує, що травневий рівень інфляції стане піком. До кінця року очікується зниження інфляції до 8,7%, а вже у 2026 році — стабілізація на рівні 5%. Ці прогнози є орієнтиром для бізнесу та споживачів, дозволяючи планувати свою фінансову діяльність з урахуванням майбутніх цінових змін.

Станом на кінець 2024 року інфляція в Україні була значно нижчою — 6,5% р/р, однак упродовж весни 2025-го вона різко зросла, що викликало необхідність у коригуванні економічних прогнозів та заходів монетарної політики. Національний банк України продовжує моніторинг ситуації та адаптує свою стратегію для забезпечення цінової стабільності.