Серце України радіє кожному поверненню наших захисників. Після понад двох з половиною років випробувань, до рідного дому повернувся справжній український герой – Василь Гуляч. Його історія – це свідчення незламності духу та віри у перемогу, яка веде до звільнення з полону навіть після довгих місяців неволі. Цей військовослужбовець, ковельчанин за походженням, став одним із тих, хто повернувся додому в рамках масштабного обміну, що відбувся наприкінці травня. Його повернення до Ковеля стало символом незламності для всієї громади.Протягом двадцяти дев’яти місяців Василь перебував у російському полоні, і лише нещодавно ступив на рідну землю Ковеля, де його з нетерпінням чекали дружина, діти, батьки та друзі. Зворушлива зустріч родини, сповнена сліз радості та обіймів, стала кульмінацією довгого очікування. Дружина Василя розповідає, що відчувала невидимий зв’язок з ним весь цей час і ніколи не сумнівалася в його поверненні. Саму ж історію його стійкості можна назвати взірцем для наслідування, адже думки про родину, про майбутнє завжди давали йому сили вистояти в найскладніших умовах полону. Таким чином, цей український герой демонструє, що навіть у найважчих обставинах можна зберегти оптимізм.Шлях Василя Гуляча до лав Збройних Сил України розпочався як шлях справжнього добровольця. У березні 2022 року, коли країна потребувала кожного захисника, він без вагань прийшов до Ковельського РТЦК та СП, щоб вступити до ЗСУ. Він служив бойовим медиком, рятуючи життя побратимів на Донецькому та Луганському напрямках, де точилися найзапекліші бої. 28 жовтня того ж року, під час виконання бойового завдання, Василь зник безвісти. Два місяці рідні жили в невідомості, поки не надійшло підтвердження: Василь Гуляч перебуває в полоні. Ця звістка стала важким ударом, але й дала надію, що одного дня настане його звільнення з полону.Міський голова Ігор Чайка та його заступниця Наталія Маленицька зустрілися з Василем, щоб особисто подякувати йому за мужність та відданість Україні. «Нині маємо змогу подякувати Вам: за вибір іти на війну, за службу, за витримку, за те, що вистояли. Щиро радіємо Вашому поверненню. Завжди готові надати необхідну допомогу, підтримати», — наголосив Ігор Чайка, підкреслюючи важливість підтримки для кожного українського героя. Василя також закликали до тісної співпраці з управлінням ветеранської політики та спеціалістом із супроводу ветеранів, щоб забезпечити безперешкодний доступ до всіх необхідних процесів відновлення, реабілітації військових та соціальної підтримки.Сам Василь ділиться, що в полоні йому допомагали вижити думки про родину. Лист із дому, який він отримав, додав неабияких сил. У неволі він читав книжки — пригоди Дюма, фантастику, мріяв про вільне життя. Згадує, як снилось, що ремонтує автомобілі — адже до війни працював автомеханіком. Попри всі випробування, він залишався оптимістом, навіть жартуючи про своє перше фото після звільнення. Переживши поранення, складні умови та важкі дні, він з усмішкою говорить: «Ми ж хлопці з Волині. Завжди знайдемо вихід». Василь Гуляч уже пройшов перший курс реабілітації і готується до наступного, демонструючи незламність. Він та його побратими завжди вірили, що настане день їхнього повернення в Україну. Хоча шлях був неймовірно важким, віра та дух допомагали. Хочеться, щоб кожен, хто досі у неволі, почув врешті найочікуваніше слово: «Вдома», і щоб їхнє швидке звільнення з полону стало реальністю.