Повернення Героя: Ігор Василишин вдома після 38 місяців полону

Після довгих 38 місяців поневірянь у ворожому полоні, до рідної Писарівки повернувся ще один наш незламний герой – молодший сержант Ігор Василишин. Його повернення стало справжнім святом для всієї громади, символом надії та незламності українського духу.

Ігор Василишин, син, брат, друг, народився 28 квітня 1978 року. Він був звичайною людиною, але коли Батьківщина опинилася в небезпеці, він без вагань став на її захист. 7 березня 2022 року, у важкий для країни час, Ігор вступив до лав окремої механізованої бригади, щоб боронити нашу землю.

На жаль, 15 квітня 2022 року на Донеччині доля звела його з ворожими руками, і він потрапив у полон. Три роки і два місяці, або 1161 день, стали для нього випробуванням незламності, а для його рідних та близьких – часом нескінченного очікування та молитви. Кожен день в полоні був пеклом, але Ігор зберіг віру в повернення додому.

19 липня 2025 року ця віра, нарешті, матеріалізувалася: рідні отримали звістку про звільнення Ігоря. А 20 серпня він ступив на рідну землю, в омріяну Писарівку. Його зустріч була сповнена неймовірних емоцій. Трактори, що вели колону, символізували міцність і підтримку громади. Односельці, озброєні прапорами та щирими побажаннями, зустрічали свого героя. Діти малювали серця і писали вітальні слова, а дорослі не стримували сліз радості, обіймаючи захисника.

«Ігор – чудовий працівник, якого поважають усі. Багато років він сумлінно працював механізатором, трактористом та комбайнером. Він – люблячий сім’янин і добра людина. Ми всі дуже раді його поверненню», – ділився враженнями його колега Григорій Мунтян. Повернення Ігоря стало радістю для його дружини Віти, доньок, брата та сестри.

Староста села Ігор Поповський звернувся до героя з теплими словами: «Ми зустрічаємо тебе, наш захисник, і дякуємо за твою відвагу. Бажаємо тобі якнайшвидшого відновлення сил, адаптації та мирного життя. Нехай тебе оточують любов, підтримка та злагода».

Сам Ігор Василишин, зворушений такою зустріччю, подякував усім за віру, молитви та підтримку: «Дякую за теплий прийом. Бажаю всім здоров’я, щастя, миру. Нехай негаразди оминають ваші домівки, а добрі люди завжди будуть поруч. Нехай добро, щастя і любов наповнюють ваші серця».

Повернення Ігоря Василишина – це не просто звістка про звільнення одного воїна. Це перемога для всієї України, це свято єдності, стійкості та любові до рідної землі. Кожне таке повернення нагадує нам про цінність свободи, незламність українського народу та силу, що народжується з віри та взаємної підтримки. Ігор повернувся додому, а разом з ним повернулася надія на мирне майбутнє.