Березівська громада сьогодні святкує надзвичайну подію, що наповнила серця мешканців Іванівки та всього регіону невимовною радістю та полегшенням. Після трьох років і трьох місяців жорстокого російського полону, до рідного дому в Іванівці повернувся наш відважний Захисник, нацгвардієць Андрій Щепанський. Його довгоочікуване звільнення з полону стало не просто особистою перемогою, а й потужним символом незламності та віри для всієї України.

Андрій Щепанський, яскравий приклад справжнього патріотизму, обрав шлях захисника рідної землі ще у 2019 році, коли йому було лише дев’ятнадцять. Його віддана служба розпочалася на Запоріжжі, де він сумлінно виконував свій обов’язок, готуючись до будь-яких викликів, що могли постати перед ним. Згодом Андрій приєднався до лав легендарної бригади «Хортиця» Національної гвардії України, де його мужність, самовідданість військовій справі та незламна сила духу стали надійним фундаментом для побратимів. Саме у складі цієї славетної бригади він зустрів повномасштабне вторгнення, яке назавжди змінило долі мільйонів українців.

Жорстока доля чекала Андрія у Маріуполі, де у березні 2022 року, під час оборони міста, він, на жаль, потрапив у ворожий полон. З того моменту для нього розпочалося справжнє пекло. Андрій пройшов через нелюдські випробування у катівнях Оленівської, Горлівської, Торецької та Донецької тюрем. Російський полон — це випробування, що ламає найсильніших, але Андрій витримав. Він вистояв попри все, зберігши честь і гідність українського воїна. Він вижив, долаючи неймовірні труднощі та біль.

Завдяки титанічним зусиллям та черговому обміну військовополоненими, наш Захисник Андрій Щепанський нарешті повернувся додому. Цей момент став незабутнім для всієї Березівської громади. Мешканці Іванівки вийшли на вулиці, щоб зустріти свого героя. Село зустрічало його щирими обіймами, сльозами радості та безмежної подяки. Люди тримали квіти та українські прапори; слів було мало, адже емоції зашкалювали, переповнюючи серця кожного присутнього. Та найбільше на повернення сина чекали його батьки та молодший братик, для яких цей день став найщасливішим у житті.

Повернення Андрія Щепанського — це не просто радісна подія для його родини та рідної Березівської громади. Це символ незламності українського народу, демонстрація стійкості та волі до життя. Це промінь надії для всіх, хто щодня чекає своїх рідних з ворожої неволі, нагадування про те, що боротьба за кожного триває. Ми дякуємо Андрію за його неймовірну силу, мужність, незламну віру та нескореність духу, які він демонстрував протягом усього періоду перебування у полоні. Бажаємо йому якнайшвидшого відновлення, міцного здоров’я та, найголовніше, мирного неба над головою. Слава Україні! Героям Слава!