Факт удару цієї нової іранської ракети по Азору був підтверджений. Кожна з бойових частин ракети несе приблизно 2,5 кг вибухівки, що є значною кількістю. На висоті близько 7 кілометрів над землею відбувається розкриття та розсіювання цих суббоєприпасів, які потім падають у радіусі до 8 кілометрів. Така схема дії значно збільшує площу ураження та ускладнює ефективне перехоплення. Це особливо актуально, коли йдеться про новітні іранські ракети, які постійно вдосконалюються.

Наразі точна назва цієї балістичної ракети залишається невідомою, проте експерти припускають, що це може бути новітня Khorramshahr-4 (Kheibar). Ця ракета належить до класу балістичних ракет середньої дальності та, ймовірно, оснащена роздільною головною частиною. Наявність кількох бойових частин робить її особливо складною мішенню для сучасних систем протиракетної оборони (ПРО).

Аналітики проводили порівняння нової іранської ракети з російським “Орєшніком”. Однак, незважаючи на деякі схожості, іранська бойова частина більше нагадує касетну боєголовку. Слід зазначити, що іранська технологія в цьому контексті виявилася менш руйнівною порівняно з російськими аналогами, що свідчить про певні відмінності в їхніх технічних характеристиках та ступені розвитку військових технологій Тегерана.

Головною метою застосування цієї ракети, на думку фахівців, була спроба прорвати ізраїльську систему протиракетної оборони, зокрема таку потужну, як “Залізний купол”. Для успішного перехоплення ракети з такою роздільною бойовою частиною її необхідно знищувати на максимально віддалених рубежах. Для цього потрібні високотехнологічні комплекси, такі як Arrow-3 або THAAD, які здатні діяти на великих висотах та дистанціях, забезпечуючи захист від подібних загроз.

“Залізний купол” стикається з новими викликами

Система протиракетної оборони Ізраїлю “Залізний купол” останнім часом стикається зі зростаючими труднощами у перехопленні ворожих ракет. За даними експертів, Іран активно використовує сучасні ракети, які є значно складнішими для збиття. Ці ракети мають вищу швидкість, що надає Ізраїлю менше часу на реагування та підготовку до падіння снарядів.

Раніше, попередження про наближення ракет надходило приблизно за 10-11 хвилин до їхнього падіння. Однак, із застосуванням нових, більш швидких іранських ракет, цей часовий проміжок значно скоротився. Це вимагає від Ізраїлю постійного вдосконалення своїх оборонних систем та розробки нових стратегій для ефективної протидії сучасним загрозам. Загальна динаміка конфлікту свідчить про постійну гонку озброєнь та вдосконалення методів нападу і захисту в регіоні. Це підкреслює важливість міжнародної співпраці та обміну інформацією для забезпечення регіональної та глобальної безпеки.

Розгортання таких технологій, як Khorramshahr-4 (Kheibar), змінює ландшафт протистояння і змушує країни переглядати свої оборонні доктрини. Здатність долати ПРО за допомогою множинних суббоєприпасів є ключовим фактором, який необхідно враховувати. Це не просто тактична перевага, а стратегічна зміна, що впливає на баланс сил. Безперервний розвиток ракетних технологій в Ірані, включаючи можливе використання балістичних ракет з роздільними бойовими частинами, вимагає від Ізраїлю та його союзників постійного моніторингу та адаптації своїх оборонних можливостей.