Бельгія визначила свої “червоні лінії” щодо використання російських активів для надання Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Цей план також передбачає угоду між країнами Євросоюзу про розподіл усіх пов’язаних ризиків, що перевищують 170 мільярдів євро.

Європейський Союз активно працює над розвіюванням побоювань Бельгії щодо цього кредиту, особливо напередодні важливого саміту 23 жовтня. Досягнення політичної згоди на цій зустрічі стане ключовим кроком до юридичного оформлення рішення. Бельгія має значні інтереси в цьому питанні, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається значна частина заморожених російських державних активів.

Уряд Бельгії висловлює побоювання щодо потенційної юридичної та фінансової відповідальності перед РФ. Тому країна наполягає на тому, щоб усі країни Євросоюзу надали гарантії за цим кредитом. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер наголошує, що ці гарантії не повинні обмежуватися 170 мільярдами євро, які пропонує мобілізувати Єврокомісія, адже потенційна сума ризику може бути значно вищою.

Особливу увагу де Вевер приділив тому, що гарантії не припинятимуться автоматично зі зняттям санкцій, оскільки арбітражні процедури можуть виникнути через роки. Бельгійський прем’єр висунув країнам ЄС детальний перелік “червоних ліній”. До них належать: відмова від будь-яких дій, які можуть бути витлумачені як конфіскація активів; юридично зобов’язуючі гаранті щодо спільного розподілу всіх поточних та майбутніх ризиків для Euroclear та Бельгії; а також угода про негайне надання коштів, якщо Euroclear буде змушений повернути активи РФ, наприклад, після укладення мирної угоди.

Де Вевер припустив, що схема Єврокомісії може бути рівносильна конфіскації, що суперечить її власній позиції про відсутність зв’язку з вилученням державних активів Росії. Він зазначив, що різниця між репараційним кредитом та конфіскацією є вкрай вузькою, і якщо активи залишатимуться іммобілізованими тривалий час, це може розглядатися як квазіконфіскація. Бельгійський прем’єр також висловив занепокоєння, що ця операція може порушити двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, укладені ще у 1989 році. Крім того, він побоюється, що це може спонукати китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через страх конфіскації їхніх резервів у майбутньому.

Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які ще потребують вивчення. Високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності прокоментував, що гарантії мають бути надійними.

Що передувало

Нагадаємо, 1 жовтня Європейська комісія представила країнам-членам ЄС концепцію “репараційного кредиту” для України, який планується профінансувати за рахунок заморожених російських активів. За словами чиновників, держави ЄС сприйняли цю ідею конструктивно, хоча Бельгія висловила низку юридичних та технічних застережень. Єврокомісія пропонує використати 175 мільярдів євро із заморожених російських державних активів для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 мільярдів євро. Ці кошти наразі знаходяться на депозиті у Європейському центральному банку під управлінням Euroclear.