📌📌РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ОСВІТИ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

У Рожищенській громаді перепрофілювання очікують п’ять ліцеїв. Заплановано проведення громадського обговорення щодо зміни типу та зміни назв комунальних закладів загальної середньої освіти «Дубищенський ліцей», «Топільненський ліцей», «Крижівський ліцей», «Рожищенський ліцей №1» та «Рожищенський ліцей №2». Про ці та інші питання реформування освіти громади поговоримо з начальником гуманітарного відділу Рожищенської міської ради Ігорем Кузавою.

– Ігоре Борисовичу, у зв’язку з чим п’ять закладів загальної середньої освіти Рожищенської громади заплановано реорганізувати?

– Попри війну, триває реформа освіти. Однією зі складових цієї реформи є перехід до 12-річної освіти. Трирічна старша профільна школа (10-12 класи), згідно з реформою «Нова українська школа», має з’явитися до 2027 року. Вона спроєктована для того, аби дати старшим школярам можливість вибору після закінчення 9 класу – продовжити навчання в академічному ліцеї за певним обраним профілем або піти до професійного ліцею і до моменту випуску зі школи здобути першу професію. Для цього потрібно підготувати відповідні заклади освіти, тобто трансформувати шкільну мережу – створити такі академічні або професійні ліцеї.

У Рожищенській громаді робота в цьому напрямку розпочалася в минулому році. В міській раді було створено робочу групу з питань розроблення плану формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти Рожищенської територіальної громади. Члени робочої групи підтримали пропозицію гуманітарного відділу щодо необхідності створення профільного академічного ліцею в Рожищенській громаді. У березні 2024 року на сесії міської ради був затверджений План формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти Рожищенської територіальної громади на 2024-2027 роки. Відповідно до Плану на базі Рожищенських ліцеїв №3 та №4 планується створення ліцеїв академічного спрямування з правом забезпечувати здобуття базової середньої освіти та початкової освіти з певними обмеженнями. Станом на сьогодні вищезазначені заклади освіти повністю відповідають вимогам до ліцеїв даного типу.

Ліцеї №1 та №2 м. Рожище, Крижівський, Дубищенський та Топільненський ліцеї з 1 вересня 2025 року мають почати трансформацію (реорганізацію) у гімназії, не набираючи учнів до 10 класів. Такий шлях у Навізького та Переспівського ліцею передбачений з 1 вересня 2026 року. Для дітей із віддалених населених пунктів громади буде організоване довезення до профільних ліцеїв.

– Тобто реорганізація 7 ліцеїв у гімназії в нашій громаді є незворотною?

– Саме так. І це не тільки в Рожищенській громаді. Реформа в освіті, яка стартувала у 2017 році, проходить по всій Україні. Реформування закладів освіти відбувається по всій нашій державі. Втримати усі ліцеї громади нам не вдасться. Тут справа навіть не в бажанні вчителів, директорів та батьків, а в кількості учнів та стані матеріально-технічного забезпечення закладу освіти. Основна вимога до профільного ліцею – функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (а для кращого та реального вибору профілю – не менше чотирьох класів). Щоб навчання було максимально ефективним рекомендована наповнюваність у класі 25-30 учнів. Учень зможе обирати профіль навчання. Наприклад, це може бути гуманітарний, математичний, мистецький, спортивний напрям. Такий підхід підвищує зацікавленість та мотивацію до навчання.

Ми розуміємо, що більшість ліцеїв громади не відповідають вимогам до ліцеїв, і їх необхідно перепрофільовувати в гімназії. Турбує те, що якщо з певних причин не буде прийнято конструктивних рішень, то у 2027 році в Рожищенській громаді взагалі не буде жодного профільного ліцею, або один заклад освіти (в нашому випадку Рожищенський ліцей №4) буде переповнений і працювати у дві зміни, а інші заклади освіти міста Рожище доведеться закривати у зв’язку з недостатньою кількістю учнів.

Рішення про перепрофілювання п’яти закладів освіти потрібно приймати уже цього року, щоб розуміти, за якими правилами освітня галузь громади має працювати після 1 вересня 2027 року. Потрібно зараз побачити: академічний чи професійний ліцей виберуть старшокласники реорганізованих закладів освіти? Чи потрібно обмежувати ці ліцеї у наборі до перших класів? Які кошти потрібно передбачати на функціонування ліцею? Які профілі виберуть учні і як їх організовувати у ліцеї? Як і за рахунок чого покращувати матеріальну базу? За рахунок вибору профілів, яку матеріальну базу потрібно поповнювати? І вирішення багатьох інших питань, пов’язаних з якісним функціонуванням профільних ліцеїв та інших закладів загальної середньої освіти громади. Тому, щоб запровадити якісну старшу профільну школу у 2027 році, щоб це було справжнє профільне навчання в обладнаних школах, з фаховими вчителями та підготовленими програмами – починати роботу потрібно вже зараз.

– У зв’язку з реформування освіти, що порадите учням і батькам? Який їм вибрати заклад освіти? У якому закладі освіти продовжити навчання після закінчення 9 класу?

– У ліцеї професійного спрямування учень зможе отримати певну кваліфікацію, професію (муляр, штукатур, водій, тракторист, кухар, тощо). В академічному – підготуватися до вступу у заклад вищої освіти. Ця модель буде дозволяти зменшити прірву між закладами середньої та вищої освіти. Перехід буде поступовим та зрозумілим для випускників шкіл. Батькам випускників більше не треба буде витрачати гроші на репетиторів до ЗНО чи мультипредметного тесту. Кожен учень зможе підготуватися до складання випробувань в ліцеї академічного спрямування, тобто, без репетитора.

Учні повинні зрозуміти, що більше не буде автоматичного переведення з 9 до 10 класу. Після 9 класу вони повинні обрати напрямок подальшого навчання – професійно-технічну чи академічну освіту. І якщо академічну, то обрати напрямок – мови, математика, біологія, спорт, тощо. Батьки також повинні пояснити дитині, що після 9 класу вона робить вибір, який матиме вплив на її подальше життя.

Ідея профільного навчання полягає в тому, щоб в самій старшій школі були створені умови для задоволення освітніх потреб учнів, відповідно до їхніх нахилів, здібностей, орієнтації на майбутню професію. Зараз діти в 10-11 класах вивчають понад 20 різних предметів, не маючи змоги зосередитись на тому, що їм справді цікаво і потрібно для майбутнього. Тобто, вивчаючи обов’язкову програму в школі, учні після уроків вимушені або самостійно опановувати те, що їм потрібно, або звертатися до репетиторів.

З 1 вересня 2027 року старшокласники вивчатимуть 7 обов’язкових дисциплін: українську мову, українську літературу, історію України, англійську мову, математику, фізичну культуру, захист України. Інші предмети учні вивчатимуть залежно від вибраного профілю навчання. Учні зможуть об’єднатися у групи для вивчення різних предметів. Що більше школярів навчатиметься на паралелі, то ширший вибір предметів їм зможуть запропонувати. У 10 класі учні вивчатимуть найменше профільних предметів і найбільше обов’язкових. В 11 – 12 класах кількість вибіркових предметів зросте.

– Окремі педагоги, батьки та депутати міської ради стверджують, що сьогодні не на часі проводити реформи, а дочекатися, коли закінчиться війна, що, можливо, після війни відмінять реформу, тощо. Яка Ваша позиція як керівника галузі освіти в громаді?

– Так, на жаль, зустрічаються і такі думки. Попри повномасштабну війну в Україні продовжується реформа освіти. Хочу зазначити, що реформу шкільної освіти Міністерство освіти та науки України започаткувало ще у 2017 році. Війна та зовнішні обставини ускладнили впровадження реформи, але не згорнули її. Упевнений, що якщо реформа тривала досі, то триватиме й далі. Складно уявити гірші обставини для впровадження змін, а втім, держава продовжує їх втілювати і гарантувати фінансову підтримку з держбюджету. Також хочу застерегти противників реформи в нашій громаді, що у разі не вжиття жодних заходів з реорганізації закладів загальної середньої освіти, є ризик того, що з 2027 року в Рожищенській громаді взагалі не буде профільного ліцею, а учні нашої громади змушені будуть здобувати загальну середню освіту у закладах освіти Луцької, Ківерцівської та інших територіальних громад, які уже провели відповідну роботу. Вважаю, що якщо реформа старшої школи запровадиться у 2027 році, то потрібно уже визначити «правила гри». Тобто, виконати всю домашню роботу на місцях, аби чітко розуміти, який заклад і з яким статусом працюватиме, хто ним керуватиме та які вчителі там викладатимуть, за якими профілями тощо.

– Яка доля чекає на сільські ліцеї у процесі реформування освіти?

– У минулому році Кабінет Міністрів України затвердив низку змін до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, зокрема, для стимулювання підвищення ефективності шкільної мережі та якості освіти заплановано не дозволяти фінансувати коштом освітньої субвенції заклади освіти (крім початкових шкіл) з кількістю учнів менш як 45 осіб (з 1 вересня 2025 року) та менш як 60 осіб (з 1 вересня 2026 року).

Протягом останніх років у сільських населених пунктах громади катастрофічно впала народжуваність. У цьому навчальному році є два заклади освіти, в яких до першого класу не піде жодної дитини. Також є декілька закладів, де до першого класу піде по одній-дві дитини. Є велика тривога, що через декілька років у сільських закладах освіти не буде кому навчатися і, відповідно, доведеться закривати такі школи. З метою збереження шкіл у сільських населених пунктах, шукаємо різноманітні шляхи. Розглядаємо варіанти реорганізації таких закладів у філії опорних закладів освіти.

– Дякуємо за спілкування та роз’яснення процесів, пов’язаних з реформуванням закладів освіти в громаді.