Решетилівська громада провела в останню путь Захисника – молодшого сержанта СВИНАРЕНКА Віктора Володимировича, 1970 року народження, жителя села Піщане. Воїн повернувся до рідної домівки «на щиті» після 29 місяців у статусі зниклого безвісти за особливих обставин. Ця втрата є глибокою для всієї громади, адже кожен загиблий герой, як Віктор Свинар, наближає нас до перемоги.

Народився Віктор Володимирович 17 травня 1970 року у с. Стовбине Миргородського району. Закінчив Дібрівську школу. У село Піщане Решетилівської громади переїхав разом із батьками у 1985 році. У 1986 році Віктор вступив до Решетилівського професійно-технічного училища №52, здобувши спеціальність тракториста-машиніста. Одразу після навчання розпочав трудову діяльність. У 1988 році пішов на строкову службу, відслуживши 2 роки, повернувся у рідне село. Працював у тракторній бригаді колгоспу імені Свердлова трактористом, а під час жнив пересідав на комбайн. Того ж року одружився із Світланою Петрівною. Разом вони народили та виховали сина Ігоря та дочку Валерію.

Віктор Володимирович здобув вищу освіту за спеціальністю інженера-механіка у Полтавській аграрній академії, яку закінчив у 2008 році. До 2015 року сумлінно працював у ТОВ «Бурат-Агро», пізніше – в ТОВ «Інтерліджент Агрі Сервіс». З 2019 року обіймав посаду головного механіка ТОВ «Експрес вантаж» у м. Полтава. Він мав багато планів, яким не судилося здійснитися через повномасштабне вторгнення.

27 лютого 2022 року Віктор без вагань мобілізувався до лав Збройних Сил України. З 2023 року молодший сержант Віктор СВИНАРЕНКО служив на посаді номера обслуги механізованого відділення у 110-й ОМБр імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Побратими згадують його як відповідального, стійкого та мужнього воїна. Кожен військовий, що бореться за нашу свободу, заслуговує на особливу шану.

Зв’язок із Віктором СВИНАРЕНКОМ обірвався у березні 2023 року. Понад два роки він вважався зниклим безвісти. Після репатріаційних заходів та проведення ДНК-експертиз, підтвердилося, що Віктор загинув 19 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. Решетилівщина попрощалася з Героєм, вшанувавши його пам’ять живим коридором шани та поваги. Земляки встелили квітами дорогу до його рідного дому.

Родину підтримали друзі, рідні, побратими, сусіди, односельці, керівництво громади та військовослужбовці. Останній шлях Воїна супроводжували почесна варта, національні та бригадні прапори. З усіма військовими почестями Захисника поховали на сільському кладовищі. Залп почесної варти під звуки Державного Гімну України став останнім прощанням. У глибокому горі залишились дружина, син, донька та онуки. Вся Решетилівська громада розділяє з родиною цю невимовну втрату. Вічна пам’ять і слава Герою! Низький уклін Віктору Володимировичу СВИНАРЕНКУ за мужність, відвагу і жертовність.