Історія створення Реєстру збитків

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України («Реєстр») є ключовим компонентом міжнародного компенсаційного механізму, розробленого для забезпечення відповідальності держави-агресора за шкоду, заподіяну внаслідок війни проти України.

Ідея створення Реєстру виникла на міжнародному рівні після ухвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй Резолюції A/RES/ES-11/5 «Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України» від 14 листопада 2022 року. Резолюція рекомендувала державам-членам ООН у співпраці з Україною створити міжнародний реєстр збитків. Його призначення – фіксація доказів та інформації про заяви щодо збитків, втрат або шкоди, завданих фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї, а також для сприяння та координації збору доказів.

12 травня 2023 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Резолюцію CM/Res(2023)3 про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, що стало офіційним фундаментом для створення Реєстру.

Реєстр було створено як платформу для міжурядового співробітництва, яка діє в інституційних рамках Ради Європи. Завдяки активній позиції Уряду України, яка отримала підтримку міжнародної спільноти, створення Реєстру стало реальністю.

8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон про приєднання України до Часткової розширеної угоди, що значно укріпило позиції країни у цьому процесі.

Членство в Реєстрі та його значення

Членство в Реєстрі відкрито як для держав-членів Ради Європи, так і для держав, що не є її членами, підкреслюючи його глобальний характер. На сьогоднішній день до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз, що свідчить про широку підтримку та важливість ініціативи. Загалом, Реєстр налічує 41 Учасників та 3 Асоційованих члена, демонструючи його розширення.

Оскільки Реєстр прагне до глобального членства, кожна держава, яка підтримала Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, має можливість приєднатися до Реєстру як Учасник або Асоційований член. Для цього необхідно повідомити про свій намір Генерального секретаря Ради Європи. Приєднання інших держав можливе лише за умови схвалення Конференцією Учасників.

Мандат, функції та ключові завдання Реєстру

Основна мета Реєстру – документальний облік доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів. Це стосується всіх фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи. Реєстр фіксує шкоду, заподіяну міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Заяви, що відповідають вимогам Статуту та правил Реєстру, вносяться до нього для подальшого розгляду та оцінки компенсаційною комісією, яку буде створено найближчим часом. Україна спільно з партнерами активно працює над розробкою компенсаційного механізму, який розглядатиме заяви по суті та прийматиме рішення про розмір належної компенсації в кожному окремому випадку, забезпечуючи справедливість.

Структура управління Реєстром

Реєстр має чітку структуру управління, що включає Конференцію Учасників, Раду та Виконавчого директора, кожен з яких відіграє важливу роль у його функціонуванні.

Конференція Учасників («Конференція») є найвищим керівним органом Реєстру, відповідальним за виконання мандату. До складу Конференції входять представники кожного Учасника та Асоційованого члена. Конференція затверджує правила та положення, розроблені Радою, приймає щорічний бюджет та здійснює загальний нагляд за діяльністю Реєстру.

Рада відповідає за виконання функцій Реєстру. До її складу входять сім експертів у галузі міжнародного права, збитків, обліку та оцінки втрат. Рада розробляє та впроваджує правила, що регулюють роботу Реєстру, які затверджуються Конференцією, а також приймає рішення щодо прийнятності заяв, що подаються.

Виконавчий директор Реєстру забезпечує нагляд та адміністрування роботи Секретаріату, організовує подання та обробку заяв, направляє їх разом з рекомендаціями на розгляд Ради. Виконавчий директор також підтримує зв’язок з національними та міжнародними органами, зокрема з Урядом України, щодо різних питань, пов’язаних з діяльністю Реєстру, забезпечуючи ефективну комунікацію.

Штаб-квартира Реєстру знаходиться в м. Гаага (Нідерланди).

Для підвищення обізнаності та забезпечення підтримки постраждалих, Реєстр відкрив допоміжний офіс в Києві навесні 2024 року. Офіс активно працює з регіональними та місцевими органами влади, організаціями громадянського суспільства, бізнесом та широкою громадськістю України.

Восени 2024 року Реєстр створив Координаційну платформу для співпраці з громадянським суспільством, що спрямована на консолідацію зусиль з інформування постраждалих та підтримки заявників у процесі подання заяв про відшкодування збитків від російської агресії.

Підхід, орієнтований на постраждалих, у роботі Реєстру

Реєстр керується підходом, орієнтованим на постраждалих, що підкреслює важливість визнання та задоволення потреб і прав тих, хто постраждав від російської агресії. Цей підхід забезпечує, що голоси постраждалих почуті, а їхній досвід враховано під час збору заяв про відшкодування збитків.

Дотримуючись Ризьких принципів, Реєстр не тільки фіксує заяви, але й приділяє пріоритет гідності, повазі та залученню постраждалих. Їхня точка зору є важливою у процесі, особливо для вразливих категорій, таких як жінки та діти. Це відображає широке розуміння справедливості, що передбачає активне залучення та підтримку тих, хто найбільше постраждав.

Основні документи Реєстру

Основними документами Реєстру є: Статут Реєстру; Правила подання, обробки та внесення Заяв; Категорії Заяв, які можуть бути внесені до Реєстру; затверджені Реєстром форми та правила подання окремих категорій заяв; Принципи захисту персональних даних у роботі Реєстру; та Правила залучення Представників. Ці документи регулюють діяльність Реєстру та забезпечують його прозорість.

З цими та іншими документами можна ознайомитися на офіційному вебсайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Категорії заяв, які можна подати до Реєстру

Реєстр затвердив перелік з 45 категорій заяв, які можуть бути внесені, включаючи заяви від фізичних осіб (група А), держави Україна (група В) та юридичних осіб (група С). Це дозволяє охопити широкий спектр збитків, спричинених агресією.

Категорії заяв можуть змінюватися та уточнюватися, щоб адаптуватися до потреб постраждалих. Це забезпечує гнучкість у роботі Реєстру.

Для фізичних осіб передбачено наступні категорії:

A1 Заяви, пов’язані з вимушеним переміщенням

A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення

A1.2 Вимушене переміщення за межі України

A2 Заяви, пов’язані з порушенням особистої недоторканності

A2.1 Смерть близького члена сім’ї

A2.2 Зникнення безвісти близького члена сім’ї

A2.3 Серйозні тілесні ушкодження

A2.4 Сексуальне насильство

A2.5 Катування, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання

A2.6 Позбавлення свободи

A2.7 Примусова праця або служба

A2.8 Насильницьке переміщення або депортація дітей

A2.9 Насильницьке переміщення або депортація дорослих

A2.10 Інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни

A3 Заяви, пов’язані з втратою майна, доходу або засобів до існування

A3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна A3.2 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна A3.3 Втрата житла або місця проживання

A3.4 Втрата оплачуваної роботи

A3.5 Втрата приватного підприємництва

A3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях

A3.7 Інші економічні втрати

A4 Втрата доступу до державних послуг A4.1 Втрата доступу до медичної допомоги A4.2 Втрата доступу до освіти

Для держави Україна передбачені такі категорії:

B1 Пошкодження або знищення майна

B1.1 Пошкодження або знищення критичної інфраструктури

B1.2 Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури B1.3 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – житлових приміщень

B1.4 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – місць загального користування

B1.5 Пошкодження або знищення громадських будівель та споруд

B1.6 Інші втрати майна

B2 Втрата історичної, культурної та релігійної спадщини

B2.1 Пошкодження або знищення об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей

B2.2 Втрата об’єктів культурних цінностей

B3 Шкода навколишньому середовищу та природним ресурсам

B3.1 Екологічна шкода

B3.2 Виснаження або шкода природним ресурсам

B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення в Україні

B5 Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів

Для юридичних осіб, за винятком тих, що входять до категорії В, передбачено наступне:

C1 Пошкодження або знищення майна

C1.1 Пошкодження або знищення критичної інфраструктури

C1.2 Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури C1.3 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – житлових приміщень

C1.4 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – місць загального користування

C1.5 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (не пов’язане зі збитками для бізнесу)

C2 Втрата історичної, культурної та релігійної спадщини C2.1 Пошкодження або знищення об’єктів чи будівель C2.2 Втрата об’єктів культурних цінностей

C3 Збитки бізнесу та інші економічні втрати

C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів

C3.2 Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях

C3.3 Переміщення (евакуація) бізнесу

C3.4 Інші економічні втрати

C4 Гуманітарні видатки

Для кожної категорії заяв розроблені форми та правила подання, а також вимоги до доказів, що затверджуються окремо. Це забезпечує чіткість та прозорість процесу.

Протягом 2024 року Рада Реєстру прийняла форми та правила для всіх категорій заяв, що відкриває можливість для подання заяв за широким спектром збитків. Велика частина з них вже затверджена Конференцією Учасників, а остання група буде затверджена у першій половині 2025 року.

Актуальні форми та правила подання заяв доступні на вебсайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Відкриті категорії для подання заяв (станом на 12 лютого 2025 р.)

Подання заяв до Реєстру здійснюється виключно через вебпортал Дія, що забезпечує зручний та сучасний підхід.

Наразі технічна можливість подання заяв відкрита у двох категоріях:

• у категорії А3.1 – пошкодження або знищення житлового нерухомого майна фізичних осіб (з 2 квітня 2024 р.) та
• у категорії А2.1 – смерть близького члена сім’ї (з 16 січня 2025 р.).

Заяви у категорії A3.1 можуть подавати фізичні особи, які є власниками житлової нерухомості на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води, яка була пошкоджена або знищена з 24 лютого 2022 року внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

У цій категорії можна заявити лише про вартість знищеного майна або ремонту пошкодженого. Заяви щодо інших втрат, пов’язаних з житлом, повинні подаватися в інших категоріях.

Для кожного об’єкта нерухомості подається окрема заява. Якщо майно у спільній власності, кожен співвласник подає свою заяву щодо своєї частки.

Заяви можна подавати навіть щодо майна на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій.

Заявник має надати інформацію та докази, зокрема: інформацію про себе; докази щодо майна та права власності (інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо вона є); інформацію про співвласників (якщо є); інформацію про подання заяви до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (якщо було подано); інформацію про пошкодження або знищення майна та орієнтовну суму збитків.

Під час подання заяви через вебпортал Дія інформація буде взята з різних електронних джерел.

Відповіді на поширені питання щодо категорії А3.1 також доступні на вебсайті Реєстру.

Категорія А2.1 призначена для заяв, пов’язаних з душевним болем та стражданнями від смерті близького члена сім’ї на території України з 24 лютого 2022 року внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації. Вона також включає випадки смерті за межами України, але безпосередньо пов’язані з подіями в Україні.

Матеріальні наслідки смерті (втрата доходу, підтримки) подаються в інших категоріях.

Заяву може подати близький член сім’ї або інший член сім’ї з законним інтересом.

Інші родичі повинні довести законний інтерес (близькі стосунки та елементи залежності).

Якщо є декілька родичів, кожен подає окрему заяву.

Заявник повинен надати інформацію та докази, зокрема: інформацію про померлого (ідентифікаційні дані, дата та місце смерті); інформацію про спорідненість із померлим; опис та докази події, що спричинила смерть; інформацію про судові провадження (за наявності).

Під час подання деяка інформація буде взята з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповіді на поширені питання щодо категорії А2.1 доступні на вебсайті Реєстру.

Станом на 12 лютого 2025 року до Реєстру подано понад 15 тисяч заяв у зазначених вище двох категоріях. Найближчим часом планується відкриття нових категорій для подання заяв, розширюючи можливості для постраждалих.

Процедура подання та внесення заяв до Реєстру

Для внесення до Реєстру заява повинна відповідати трьом критеріям прийнятності, визначеним у Статуті: (і) збитки завдано 24 лютого 2022 року або пізніше; (іі) на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів; (ііі) міжнародно-протиправними діями Російської Федерації.

Подання заяв здійснюється виключно через вебпортал Дія, що забезпечує простоту та доступність процедури. У майбутньому планується також можливість подання заяв через центри надання адміністративних послуг, що зробить процес ще зручнішим.

Подання заяви до Реєстру є безкоштовним та не передбачає жодних зборів.

Детальні інструкції та роз’яснення про подання заяви доступні на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process.

Прийнятні заяви вносяться до Реєстру. У грудні 2024 року було прийнято перші рішення про внесення заяв до Реєстру, що є важливим кроком до забезпечення справедливості.

Ці рішення стосуються 832 заяв щодо пошкодження або знищення житла (категорія А3.1). Одна група заяв стосується будинків і квартир у Бахмуті; інша група включає заяви з різних населених пунктів України.

Участь Реєстру у створенні міжнародного компенсаційного механізму

Робота Реєстру, включаючи цифрову платформу з даними та доказами, є першим кроком до створення міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною.

Форма компенсаційного механізму ще визначається, але може включати комісію з розгляду заяв та компенсаційний фонд для розгляду заяв, винесення рішень та/або виплати компенсацій за збитки від дій РФ в Україні.

Виконавчий Директор Реєстру та його Секретаріат беруть участь у створенні компенсаційного механізму та вживають заходів для передачі Реєстру до нього, відповідно до Статуту.

Відбулися чотири підготовчі зустрічі щодо міжнародного інструменту для створення компенсаційної комісії, остання з яких – з 28 по 30 січня 2025 року в Гаазі, у якій взяли участь представники понад 50 держав.

Ця зустріч завершила підготовчу роботу над документом про створення компенсаційної комісії, і процес переходить до формальних переговорів у форматі багатостороннього Міжурядового комітету з переговорів (МКП), який очолять Нідерланди та Україна за підтримки Реєстру.

Запрошення до переговорів буде надіслано 94 державам, які підтримали Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, а також Європейському Союзу. Проєкт міжнародного договору буде поширений для обговорення під час першого раунду переговорів у рамках МКП.

Рада Європи готова відігравати ключову роль у створенні компенсаційної комісії, тому їй було доручено розробити пропозицію щодо проєкту Мандату для конвенції Ради Європи, яка буде відкритою до приєднання.

Створення компенсаційної комісії має широку міжнародну підтримку. Обговорення та висновки 4-ї підготовчої зустрічі є важливим кроком до формальних переговорів про створення механізму розгляду заяв про відшкодування збитків, спричинених російською агресією. Цей прогрес підкреслює непохитну відданість міжнародної спільноти притягненню винних до відповідальності та забезпеченню відшкодування збитків Україні.

Корисні посилання

Вебсайт Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/.

Вебсайт Дії: https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi- reiestr-zbytkiv.