Реєстр збитків: історія створення та перспективи

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, є ключовим елементом міжнародного компенсаційного механізму. Його мета – забезпечити відповідальність агресора за шкоду, спричинену війною проти України. Створення Реєстру збитків стало важливим кроком у напрямку відновлення справедливості для постраждалих.

Ідея створення Реєстру збитків була закладена в Резолюції ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року. Резолюція рекомендувала державам-членам ООН співпрацювати з Україною для створення міжнародного реєстру, який би фіксував докази та інформацію про збитки, завдані фізичним, юридичним особам та державі Україна внаслідок дій Російської Федерації. Метою Реєстру збитків є сприяння та координація збору доказів.

12 травня 2023 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Резолюцію CM/Res(2023)3 про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Цим документом було офіційно створено Реєстр збитків.

Реєстр збитків створено як платформу для міжурядового співробітництва в інституційних рамках Ради Європи. Його створення стало можливим завдяки активній позиції Уряду України та підтримці міжнародної спільноти. Важливість Реєстру збитків для України важко переоцінити.

8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон, яким Україна приєдналася до Часткової розширеної угоди, що підкреслює важливість Реєстру збитків для нашої держави.

Членство в Реєстрі збитків

Членство в Реєстрі збитків відкрите для держав-членів Ради Європи та інших держав. На сьогодні до Реєстру збитків приєдналися 43 держави та Європейський Союз. Загалом Реєстр збитків налічує 41 Учасника та 3 Асоційованих члени.

Реєстр збитків прагне до глобального членства. Будь-яка держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5, може приєднатися до Реєстру збитків як Учасник або Асоційований член, повідомивши про це Генерального секретаря Ради Європи. Інші держави можуть приєднатися за умови схвалення Конференцією Учасників. Розширення членства сприятиме ефективності Реєстру збитків.

Мандат, функції та основні завдання Реєстру збитків

Реєстр збитків документує докази та інформацію про заяви щодо відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів. Це стосується фізичних, юридичних осіб та держави Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні установи, внаслідок дій Російської Федерації. Основним завданням Реєстру збитків є облік та систематизація цих даних.

Реєстр збитків приймає та обробляє інформацію про заяви, категоризує, класифікує та систематизує їх, оцінює прийнятність заяв для включення та реєструє прийнятні заяви для майбутнього розгляду та винесення рішення. Важливим етапом роботи Реєстру збитків є оцінка прийнятності поданих заяв.

Реєстр збитків співпрацює з національними та міжнародними партнерами для сприяння та координації збору доказів завданих збитків, втрат чи шкоди, спричинених діями Російської Федерації. Міжнародна співпраця є важливою для ефективної роботи Реєстру збитків.

Важливо наголосити, що Реєстр збитків не має юрисдикційних функцій щодо винесення рішень стосовно заяв, включаючи визначення відповідальності та присудження виплат. Він лише реєструє прийнятні заяви для подальшого розгляду та оцінки. Реєстр збитків не розглядає заяви по суті та не встановлює вартість збитків чи призначає виплати.

Подальший розгляд та оцінка суті прийнятних заяв, внесених до Реєстру збитків, буде функцією майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом. Реєстр збитків є першим кроком на шляху до створення цього механізму.

На сьогодні відбулося чотири підготовчих зустрічі щодо міжнародного інструменту зі створення компенсаційної комісії для України, остання з яких – з 28 по 30 січня 2025 року в Гаазі, на якій взяли участь представники понад 50 держав. Ці зустрічі важливі для подальшої роботи Реєстру збитків.

24-26 березня 2025 року у Гаазі відбулося перше засідання Міжурядового переговорного комітету з укладення Міжнародної договору про створення Компенсаційної комісії для України. Комісія матиме мандат розглядати заяви про компенсацію збитків, які зараз подаються до Реєстру збитків, та визначати розмір компенсації у кожному конкретному випадку.

Створення компенсаційної комісії отримало широку міжнародну підтримку. Обговорення та висновки 4-ї підготовчої зустрічі є важливим кроком на шляху до формальних переговорів, спрямованих на створення надійного механізму для розгляду заяв про відшкодування шкоди, спричиненої агресією Російської Федерації проти України. Цей значний поступ підкреслює непохитну відданість міжнародної спільноти зусиллям щодо притягнення винних до відповідальності та забезпечення відшкодування збитків Україні, що є головною метою Реєстру збитків.

Структура управління Реєстром збитків

Реєстр збитків має наступну структуру:

– Конференція Учасників є найвищим керівним органом Реєстру збитків, який несе повну відповідальність за виконання мандату Реєстру збитків;

– Рада несе загальну відповідальність за виконання функцій Реєстру збитків та визначає прийнятність заяв з метою їх внесення до Реєстру збитків;

– Секретаріат, очолюваний Виконавчим директором, здійснює керівництво повсякденною діяльністю Реєстру збитків, обробляє заяви та направляє їх Раді з рекомендаціями щодо розгляду та прийняття рішення. Виконавчим директором Реєстру збитків є пан Маркіян Ключковський.

Штаб-квартира Реєстру збитків знаходиться в м. Гаага (Нідерланди).

Реєстр збитків також має Київський офіс, який підтримує зв’язок з Урядом України та відіграє центральну роль у підвищенні обізнаності потенційних заявників та громадськості в Україні щодо мети Реєстру збитків та процедури подання заяв. Очолює офіс пані Ганна Христова.

Восени 2024 року Реєстр збитків започаткував Координаційну платформу для співпраці з громадянським суспільством, з метою консолідації зусиль щодо інформування постраждалих про Реєстр збитків та підтримки заявників з боку правозахисної спільноти у процесі подання заяв про відшкодування збитків від російської агресії.

Підхід, орієнтований на постраждалих

Керуючись Ризькими принципами, у своїй діяльності Реєстр збитків дотримується підходу, орієнтованого на постраждалих. Цей підхід підкреслює важливість визнання та задоволення потреб і прав постраждалих від російської агресії проти України, забезпечуючи, щоб їхні голоси були почуті, а їхній досвід врахований у процесі збору заяв про відшкодування збитків.

Документи Реєстру збитків

Основними документами Реєстру збитків є: Статут Реєстру збитків; Правила подання, обробки та внесення Заяв; Категорії Заяв, які можуть бути внесені до Реєстру збитків; затверджені Реєстром збитків форми та правила подання окремих категорій заяв; тощо.

Ці та інші документи можна знайти на веб-сайті Реєстру збитків: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Прийнятність заяв, їх подання та внесення до Реєстру збитків

Для того, щоб заяву було внесено до Реєстру збитків, вона повинна відповідати трьом критеріям прийнятності, що містяться в Статуті Реєстру збитків. Заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані: (і) 24 лютого 2022 року або пізніше; (іі) на території України в її міжнародно-визнаних кордонах, включаючи територіальні води; (ііі) міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. Подання заяв до Реєстру збитків здійснюється заявниками виключно через веб-портал «Дія», що забезпечує спрощений та доступний спосіб подання заяв до Реєстру збитків. У майбутньому заяви від фізичних осіб можна буде подати також через центри надання адміністративних послуг.

Жодної плати за подання заяви до Реєстру збитків не стягується та не передбачається в майбутньому.

Більш детальні інструкції та роз’яснення про те, як подати заяву до Реєстру збитків, можна знайти на веб-сайті Реєстру збитків: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process.

Прийнятні заяви вносяться до Реєстру збитків. Рада Реєстру збитків вже винесла низку рішень щодо внесення заяв до Реєстру збитків, що є важливим кроком у забезпеченні справедливості у зв’язку з агресією Російської Федерації проти України.

Категорії заяв, які можуть бути подані до Реєстру збитків

Реєстром збитків затверджено перелік із 43 категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру збитків. Зокрема, заяви до Реєстру збитків можна поділити на три основні групи:

– заяви з боку фізичних осіб (група А): заяви, пов’язані з вимушеним переміщенням; заяви, пов’язані з порушенням особистої недоторканності; заяви, пов’язані з втратою майна, доходу або засобів до існування; та заяви, пов’язані зі втратою доступу до державних послуг);

– заяви з боку держави Україна (група В): пошкодження або знищення майна; пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей; шкода навколишньому середовищу та природним ресурсам; державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення; та розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів); та

– заяви з боку юридичних осіб (група С: крім тих, що входять до групи В): пошкодження або знищення майна; пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей; збитки бізнесу та інші економічні втрати; та гуманітарні витрати).

Категорії заяв можуть змінюватися та/або уточнюватися. Для кожної категорії заяв розроблено та затверджено форму та правила подання заяви, з якими можна ознайомитися на веб-сайті Реєстру збитків: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Категорії заяв, відкриті на сьогодні для подання

Як зазначалося вище, заяви до Реєстру збитків подаються виключно через веб-портал «Дія». Наразі в «Дії» відкрито технічну можливість для подання заяв до Реєстру збитків в таких категоріях: вимушене внутрішнє переміщення (А1.1); смерть/зникнення безвісти близького члена сім’ї (А2.1/A2.2); серйозні тілесні ушкодження (A2.3); сексуальне насильство (A2.4); катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання (A2.5); позбавлення свободи (A2.6); примусова праця або служба (A2.7); та пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (А3.1).

Так, заяви в категорії A1.1 можуть бути подані щодо вимушеного переміщення на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, спричиненим міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї. Заяви в цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного внутрішнього переміщення. Заяви щодо матеріальних наслідків переміщення подаються в інших відповідних категоріях.

Заяви в категоріях А2.1 та А2.2, відповідно, призначені для заяв, пов’язаних з душевним болем та стражданнями (тобто, моральної шкоди), спричиненими смертю/зникненням безвісти близького члена сім’ї на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, завданою міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї.

До цих категорій також включаються заяви про смерть, яка настала за межами території України, але безпосередньо пов’язана з подією, що сталася на території України, а також заяви щодо зникнення безвісти особи, останнє відоме місце перебування якої встановлено за межами території України, але зникнення якої безпосередньо пов’язане з подією, що мала місце на території України.

Заяви в категоріях А2.3-А2.7 стосуються серйозних тілесних ушкоджень (А2.3), актів сексуального насильства з боку особи/осіб або групи/груп осіб, які перебувають або перебували під контролем Російської Федерації (А2.4), катувань або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання (А2.5), позбавлення свободи (А2.6) та примусової праці/служби (А2.7), які, відповідно, були отримані, вчинені чи мали місце на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, 24 лютого 2022 року або після цієї дати внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї.

Крім того, до цих категорій також відносяться заяви щодо вказаних вище порушень, які мали місце за межами території України, але які безпосередньо пов’язані з подією, що сталася на території України.

Зазначені вище категорії містять свої автономні визначення, які не прив’язані до визначень в українському законодавстві, зокрема: «серйозні тілесні ушкодження», приклади того, що може і що не може ними вважатися, а також чим встановлюється ступінь серйозності тілесних ушкоджень (А2.3); «сексуальне насильство» (А2.4), «катування», «нелюдське поводження або покарання», «поводження або покарання, що принижує гідність» (А2.5), «позбавлення свободи» (А2.6) та «примусова праця або служба» (А2.7).

Заяви в категоріях А2.3-А2.7 стосуються передусім моральної шкоди, розмір якої зазначати при поданні заяви не обов’язково. Однак в цих категоріях можна подавати заяви і щодо матеріальних витрат, безпосередньо пов’язаних з серйозними тілесними ушкодженнями загалом (А2.3) або такими ж ушкодженнями, отриманими внаслідок сексуального насильства (А2.4), катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання (А2.5), позбавлення свободи (А2.6) та примусової праці або служби (А2.7), у тому числі і щодо витрат на лікування та реабілітацію, понесені заявником. Заяви, пов’язані з іншими матеріальними наслідками серйозних тілесних ушкоджень (наприклад, втрата доходу або оплачуваної роботи), подаються в інших категоріях.

При цьому висновок судово-медичної експертизи щодо тілесних ушкоджень для подання заяви до Реєстру збитків не є обов’язковим, оскільки він є лише одним із способів довести факт отримання таких ушкоджень. Якщо в заявника такого висновку немає, він все одно може подати заяву з іншими наявними доказами. Однак якщо висновок є, його слід надати.

У разі наявності декількох порушень та сумнівів у заявника, в якій категорії/категоріях подавати заяву/заяви в категоріях А2.3-А2.7, простий та зрозумілий опитувальник на веб-порталі «Дія» допоможе заявникові зорієнтуватися в цьому питанні.

Важливо зазначити, що заяви у зазначених вище категоріях можуть подавати як цивільні особи, так і військовослужбовці, учасники бойових дій, ветерани, колишні військовополонені тощо (або близькими родичами таких осіб, якщо мова йде про заяви в категоріях А2.1 та А2.2).

Нарешті, заяви в категорії A3.1 можуть бути подані фізичними особами або від імені фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, яку було пошкоджено або знищено 24 лютого 2022 року або після цієї дати, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. Заяви можна подавати також і щодо майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України чи в зоні активних бойових дій.

Під час подання заяв до Реєстру збитків через веб-портал «Дія» деяка інформація для заяв, там де це можливо, буде автоматично підтягнута з різних існуючих електронних джерел, які є різними для різних категорій заяв. На веб-сайті Реєстру збитків також можна знайти відповіді на поширені питання, пов’язані із поданням заяв у зазначених вище категоріях, відкритих для подання до Реєстру збитків.