Тривалі дослідження науковців виявили приголомшливі зміни у східнобалтійській трісці, що свідчать про її еволюцію під впливом інтенсивного промислового рибальства. Цей вид риб стає меншим за розміром, набуваючи здатності уникати великих рибальських сіток, що має значні екологічні наслідки. Такі еволюційні зміни, спричинені надмірним виловом риби, створюють серйозну загрозу для деяких популяцій, ризикуючи їх безповоротним підривом. Дослідники, які протягом майже чверті століття аналізували ДНК риб, б’ють на сполох.

“Вперше у повністю морського виду ми виявили чіткі докази еволюційних змін у геномі популяції риб, яка зазнала інтенсивної експлуатації, що призвело цю популяцію до межі колапсу”, – зазначив провідний автор дослідження, опублікованого у журналі Science Advances. Це відкриття має вирішальне значення для розуміння того, як вплив рибальства формує морські екосистеми та викликає адаптації у видів.

Виявилося, що у популяції східнобалтійської тріски швидкозростаючі екземпляри практично повністю зникли. Натомість переважають риби, які ростуть повільно, але досягають репродуктивної зрілості при значно меншому розмірі. Дослідники зафіксували докази так званого спрямованого відбору в еволюції риб, що стосується генетичних варіантів, пов’язаних з ростом тіла. Це означає, що повільніше зростаючі особини поступово ставали більш поширеними, тоді як швидше зростаючі екземпляри зустрічалися все рідше. Це є яскравим прикладом природного відбору, прискореного людською діяльністю – зокрема, надмірним виловом, що цілеспрямовано вибирає більших риб.

Хоча тріска еволюціонувала, щоб вижити в умовах постійного тиску рибальства, зміни в їхніх геномах створили безліч нових проблем для виду. Менші риби дають менше потомства, що негативно впливає на чисельність популяції. Крім того, генетичне звуження виду, спричинене відбором, знижує його здатність адаптуватися до мінливих умов навколишнього середовища, включаючи зміни клімату. Менші особини також стають більш вразливими до хижаків, що посилює тиск на популяції. Це є серйозною загрозою для збереження морських видів.

“Ми глибоко стурбовані тим, що ці та подібні популяції можуть зникнути або навіть повністю вимерти, якщо не будуть вжиті відповідні заходи”, – зазначила відомий морський біолог, яка вивчала атлантичну тріску. Це підкреслює критичну необхідність перегляду поточних методів рибальства. Подібні еволюційні зміни, за словами науковців, вже спостерігалися у таких видів, як атлантичний лосось, і, ймовірно, вплинули на інші активно виловлювані види морських риб, зокрема анчоуси, оселедець та тунець. Це свідчить про системну проблему, що вимагає глобального вирішення.

Дослідження надало вагомі генетичні докази селективного тиску, що чиниться рибальством на морські біологічні ресурси. Професор морської біології з університету Борнмута наголосив, що “тріска може жити понад 30 років, але за нинішніх рівнів риболовлі рідко можна знайти тріску старше п’яти років”. Це підтверджує, що надмірний вилов не лише змінює генетичний склад, але й істотно скорочує тривалість життя риб, не даючи їм досягти свого природного віку та розміру. Результати дослідження є тривожним сигналом для рибної промисловості та екологічних організацій. Вони наголошують на необхідності більш стійких практик рибальства та суворішого регулювання, щоб забезпечити збереження морських видів для майбутніх поколінь та підтримати здоров’я океанічних екосистем. Без таких заходів еволюція риб під тиском людини може призвести до незворотних втрат біорізноманіття.

Схожі наукові відкриття також вказують на глобальні загрози: наприклад, вчені нещодавно виявили десятки раніше невідомих науці вірусів у кажанів, що потенційно можуть спричинити нову пандемію. Ці дослідження підкреслюють, наскільки важливою є морська біологія та інші наукові галузі для розуміння та реагування на виклики, що стоять перед нашою планетою.