Ученим вдалося зняти на відео, як у Бразилії тисячі південноамериканських сомів виду Rhyacoglanis paranensi піднімаються по водоспаду. Це відбулося у листопаді 2024-го на водоспаді річки Аквідауана в басейні річки Парагвай, пише Earth.

Спочатку риб, які долали слизькі скелі висотою від 1 до 4 метрів, помітили поліцейські з охорони довкілля. Згодом на місце прибула група науковців, які детально задокументували це видовище. У 2025 році їхнє дослідження було опубліковане в Journal of Fish Biology.

Як рухаються південноамериканські соми

Дослідники спостерігали, як риби “накладалися” одна на одну на рівніших ділянках скель, де текли тонні струмені води. На крутіших виступах вони рухалися короткими ривками, роблячи паузи перед наступним поштовхом. Також учені розповіли, що риби використовували виступи та краї валунів, де течія послаблювалася, створюючи мікропаузи для відпочинку й поступового просування. Науковцям вдалося побачити, як сомики широко розставляли грудні плавці та щільно притискалися до каменю. Рухи тілом з боку в бік і поштовхи хвостом просували їх проти течії. Під тілом утворювалась невелика порожнина, що, ймовірно, створювала присмоктувальний ефект.

Удень спека зменшувала активність – риби ховалися в тіні. Підйом починався із заходом сонця й до ночі перетворювався на “живу стрічку” тіл. Зазначається, що риби починають свою міграцію саме в сезон дощів. Такі події тривають лише кілька годин чи ночей, тому їх легко пропустити без постійного моніторингу. Поведінка риб, що долають водоспади, є надзвичайно цікавим явищем для науковців.

Значення південноамериканських сомів для екосистем

Мігруючі риби відіграють ключову роль у підтримці стабільності екосистем, переносячи поживні речовини між різними середовищами. Однак, діяльність людини, така як будівництво дамб та інших бар’єрів, створює серйозні перешкоди для природних шляхів міграції риб, що призводить до фрагментації популяцій. “Ці результати підкреслюють важливість польових спостережень для розуміння ролі дрібних мігруючих риб і необхідності їх збереження, особливо в умовах загрози фрагментації середовища та будівництва дамб”, – зазначила Маноела М. Ф. Марінью з Федерального університету Мату-Гросу-ду-Сул (UFMS), яка очолила дослідження. Отримані дані про міграцію риб є цінними для прийняття рішень щодо ефективного управління річками, спрямованого на збереження унікальних “вікон руху” для цих видів риб у басейні Парагваю.

Важливість дослідження

Хоча вченим вдалося зафіксувати саму поведінку риб, детальна біомеханіка цього процесу ще потребує вивчення. Подальші дослідження, що використовуватимуть високошвидкісні камери та датчики тиску, можуть допомогти підтвердити гіпотезу про створення присмоктувального ефекту за допомогою черевної порожнини. На думку науковців, документування таких природних явищ має вирішальне значення для розробки обґрунтованих стратегій управління водними ресурсами, особливо у регіонах, де планується або вже відбувається будівництво гідротехнічних споруд. Це допоможе зберегти унікальні міграційні шляхи риб. Розуміння міграції сомів є ключовим для збереження біорізноманіття річкових систем.

Інші новини про риб

Раніше УНІАН розповідав, чи є у риб язик. Виявляється, що у деяких видів є орган, який дуже схожий на язик як за формою, так і за функціями. Замість язика у риб є так званий базигіал. Це кісткова пластина на дні рота, яка трохи схожа на язик, але не має такої ж рухливості. Базигіал складається з кісток і не має м’язів. Також у цього органу немає смакових рецепторів. Також ми писали, що риби насправді не німі. У них немає голосових зв’язок, саме тому люди не чують їх так, як чують себе чи інших тварин, які мешкають на суші. Однак учені стверджують, що підводні мешканці “розмовляють” мільйони років, просто вухо людини не може сприймати ці звуки. За допомогою зябер, плавників і хвостів істоти можуть плескати, квакати, булькати і навіть гарчати.

Вас також можуть зацікавити новини: