Ефективне управління податковими ризиками є ключовим для стабільної роботи будь-якого бізнесу в Україні. Сучасна система управління податковими ризиками, що активно впроваджується Державною податковою службою (ДПС), покликана забезпечити прозорість та коректність податкових надходжень до бюджету. Серед усіх ідентифікованих категорій податкових ризиків, найбільшим і найвпливовішим є ризик декларування. Цей аспект вимагає особливої уваги від платників податків.

Ризик декларування виникає тоді, коли обсяг податкових надходжень потенційно зменшується через некоректне або неповне відображення даних у податковій звітності. Це може бути як наслідком випадкових помилок, так і умисних дій, спрямованих на мінімізацію податкових зобов’язань. Система управління податковими ризиками ДПС постійно аналізує показники декларацій та фінансової звітності, щоб виявити такі випадки. Саме цей аналіз є першоджерелом для формування планів перевірок, що дозволяє податковим органам зосередитися на найбільш ризикових платниках податків.

У категорії ризиків декларування існують десятки різноманітних показників, які використовуються для аналізу. Серед найбільш актуальних індикаторів, що допомагають виявити потенційні податкові ризики, можна виділити наступні:

• Динаміка запасів: аномальне накопичення запасів або їх відсутність при наявності давнього строку формування бази. Це може свідчити про фіктивні операції або некоректне відображення активів.
• Перевищення інших операційних витрат: ситуація, коли інші операційні витрати значно перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці, може вказувати на необґрунтовані витрати.
• Розбіжності у виплачених доходах: невідповідність даних за ознакою 157 у формі 4-ДФ з податковою декларацією про майновий стан і доходи або декларацією ФОП 3 групи. Це один з ключових індикаторів для виявлення заниження доходів.
• Питома вага статутного капіталу: співвідношення статутного капіталу до загальної суми джерел фінансування, що може свідчити про фінансову нестабільність або схеми оптимізації.
• Питома вага собівартості: співвідношення собівартості до загальної суми витрат. Нетипові показники можуть вказувати на маніпуляції з витратами.
• Співвідношення витрат на збут та собівартості: нетипові пропорції можуть свідчити про нелогічні економічні операції.

Крім того, до податкових ризиків декларування належать також дані, що обробляються системою моніторингу відповідності критеріям ризиковості (СМКОР). Це включає випадки відмови в реєстрації податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК), а також формування податкового кредиту від постачальників, які були внесені до переліку ризикових. Ці фактори є вагомими індикаторами потенційних порушень у податковій звітності.

Розуміння та мінімізація цих податкових ризиків є відповідальністю кожного платника податків. Свідоме та коректне відображення інформації у фінансовій та податковій звітності не лише забезпечує дотримання законодавства, але й сприяє стабільності та довірі до бізнес-середовища в цілому. Обізнаність з актуальними індикаторами ризику та їх своєчасне усунення дозволяє уникнути небажаних податкових перевірок та санкцій, забезпечуючи надійну взаємодію з податковими органами.