Вчені з Колумбійського університету досягли значного прогресу в галузі робототехніки, розробивши роботів, здатних до самостійної еволюції та самоорганізації. Ці роботи, що отримали назву «Truss Link», являють собою стрижнеподібні модулі, які можуть розширюватися, стискатися, переміщатися та з’єднуватися з іншими модулями за допомогою магнітних наконечників. Ця інноваційна розробка дозволяє створювати складні рухомі структури, здатні адаптивно взаємодіяти з навколишнім середовищем, що є кроком до досягнення справжньої автономії роботів.

Провідний автор дослідження, Філіп Мартін Вайдер, наголошує на важливості фізичної самопідтримки роботів для досягнення автономії. Він проводить паралелі з біологічними організмами, які поглинають та інтегрують ресурси для росту та відновлення. Аналогічно, роботи Truss Link можуть зростати, адаптуватися та ремонтуватися, використовуючи матеріали з навколишнього середовища або від інших роботів. Цей процес команда дослідників називає «метаболізмом робота».

Демонстраційні відео показують, як окремі модулі Truss Link, керовані дистанційно, об’єднуються, формуючи більшого робота. Цей більший робот демонструє здатність до трансформації, переходячи з двовимірної структури в тривимірну (тетраедр), використовуючи елементи навколишнього середовища. Крім того, роботи показали вміння допомагати іншим машинам покращувати власні можливості та навіть проводити самообслуговування, відкидаючи модулі з низьким зарядом батареї та замінюючи їх новими.

Натхненням для розробки стало спостереження за природою, де близько 20 стандартних амінокислот утворюють безліч білків. Вайдер розглядає кожен модуль Truss Link як аналог амінокислоти, прагнучи відтворити методи біологічної еволюції, а не її результати. Попри значний прогрес, роботи все ще потребують удосконалень для повної автономії. Хоча поточні прототипи керуються дистанційно, комп’ютерне моделювання вказує на потенціал самостійного росту модулів Truss Link з часом. Наступним етапом досліджень є створення ширшого спектру модулів з різними датчиками, що наблизить роботів до рівня складності біологічних систем.

Ця інновація відкриває нові перспективи в галузі робототехніки, наближаючи нас до створення самодостатніх та адаптивних роботизованих систем, здатних до самостійного розвитку та функціонування.