27 березня відбулося урочисте вручення державних нагород родинам загиблих воїнів. Відзнаки були передані відповідно до указу Президента. Ордени “За мужність” ІІІ ступеня отримали родини трьох полеглих воїнів Золотоніської громади – солдатів золотонісця Вадима Литвина та Дмитра Ткаченка із Благодатного, лейтенанта Владислава Середи із Золотоноші.

Про це повідомляє видання Золотоноша.City.

Відзначення героїзму та самопожертви українських воїнів є надзвичайно важливим. Урочисте вручення державних нагород родинам загиблих воїнів Золотоніської громади стало ще одним свідченням глибокої шани та пам’яті про їхній подвиг. Солдати Вадим Литвин та Дмитро Ткаченко, а також лейтенант Владислав Середа – ці імена назавжди залишаться в історії Золотоноші як символи мужності та відваги. Державні нагороди, зокрема ордени “За мужність” ІІІ ступеня, були вручені згідно з указом Президента України.

Владислав Середа народився у Золотоноші. Після закінчення Одеської морської академії та ЧДТУ, де пройшов військову кафедру, він обрав морську справу, що стало сімейною традицією. Його мрія про море супроводжувала його протягом життя. Владислав багато подорожував, але повномасштабне вторгнення росії змусило його повернутися в Україну, щоб стати на захист рідної землі. У січні 2023 року він добровільно приєднався до ЗСУ, пройшов навчання у Львові та брав участь у бойових діях у найгарячіших точках. Владислав був прикладом мужності та відваги, завжди підтримував друзів та вірив у перемогу. Його життя, сповнене відданості та героїзму, є символом незламності українського народу. Він загинув у боротьбі за свободу України, залишивши по собі пам’ять про відважного воїна.

Вадим Литвин, народжений в Золотоноші, присвятив своє життя служінню Україні. Після навчання працював водієм, а пізніше займався підприємницькою діяльністю. Вадим був справжнім патріотом, який не вагаючись став на захист своєї країни. Загинув 25 серпня 2024 року в Донецькій області, демонструючи неймовірну мужність та самопожертву. Його героїзм залишиться в серцях тих, хто його знав, як приклад відданості та любові до рідної землі.

Дмитро Ткаченко, родом із села Чапаєвка (нині Благодатне), також віддав своє життя за Україну. Після служби в армії він працював у місцевому колгоспі. У лютому 2024 року Дмитро був призваний до ЗСУ, а вже 12 серпня загинув у бою. Він був прикладом працьовитості та людяності, люблячим сином, батьком і другом. Його загибель – це велика втрата для його родини та всієї громади. Пам’ять про Дмитра, як і про всіх загиблих героїв, буде вічно жити в наших серцях.

Вручення державних нагород – це визнання подвигу українських воїнів, які віддали своє життя за свободу та незалежність України. Ми завжди пам’ятатимемо їхній героїзм та самопожертву.