На тлі зростання напруженості між Росією та країнами-членами НАТО, союзники по Альянсу намагаються виробити єдину відповідь на численні порушення повітряного простору. Проте, між державами-учасницями спостерігаються відкриті розбіжності, що свідчить про складність формування спільної позиції щодо реагування на агресивні дії Москви, яка активно випробовує рішучість НАТО. Серія інцидентів за участю російських військових літаків, що перетинали повітряний простір країн-членів, викликає глибоке занепокоєння як на східному фланзі Альянсу, так і за його межами. Це створює значний тиск на Організацію Північноатлантичного договору з метою розробки чіткого та ефективного плану реагування, який є критично важливим для підтримки потенціалу стримування. Однак, підходи країн-членів різняться: Німеччина, побоюючись ескалації конфлікту, закликає до максимальної обережності, тоді як інші, зокрема Польща та країни Балтії, наполягають на більш жорсткій та рішучій позиції. Наприклад, Естонія вже звернулася до НАТО та Ради Безпеки ООН після чергового інциденту з російськими винищувачами, а Польща відкрито заявляє про готовність збивати повітряні загрози. Ці розбіжності в позиціях країн-членів НАТО яскраво підкреслюють складність вироблення єдиної та послідовної відповіді на агресивну політику Росії.

Деталі: У вівторок увечері Німеччина висловила глибоке занепокоєння щодо потенційних ризиків, пов’язаних зі збиттям російських літаків. Натомість, Президент Сполучених Штатів продемонстрував готовність до більш агресивної позиції, яку підтримали Польща та країни Балтії. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про рішучість збивати повітряні загрози, наголосивши на відсутності місця для обговорень такої риторики. Ці суперечливі заяви виявляють тривожні розбіжності всередині Альянсу, оскільки Росія, під керівництвом Володимира Путіна, продовжує випробовувати його рішучість. Серія інцидентів, коли російські літаки перетинали повітряний простір союзників по НАТО, викликала серйозне занепокоєння на східному фланзі НАТО та за його межами. Це посилює тиск на Організацію Північноатлантичного договору, яка намагається сформулювати переконливу відповідь. Без чіткого плану реагування Альянсу буде вкрай важко підтримувати надійний потенціал стримування. Видання зазначає, що ця суперечка виявляє тривожні розбіжності всередині Альянсу, оскільки правитель Росії Володимир Путін випробовує його рішучість. Серія інцидентів, коли російські літаки перетнули повітряний простір союзників по НАТО, викликала занепокоєння на його східному фланзі та за його межами. Цього тижня Естонія закликала до екстрених зустрічей НАТО та Ради Безпеки ООН після того, як три російські винищувачі перебували 12 хвилин у повітряному просторі балтійської країни над Фінською затокою. Інцидент стався лише через кілька тижнів після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір у Польщі та Румунії. Разом вони посилюють тиск на Організацію Північноатлантичного договору, щоб вона сформулювала переконливу відповідь. Без чіткого плану реагування Альянсу буде важко підтримувати надійний потенціал стримування, – йдеться в публікації. Але, на відміну від партнерів, Німеччина закликає до обережного підходу. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що союзники по НАТО ризикують потрапити в “пастку ескалації” Путіна, стріляючи по російських літаках. Інші союзники вимагають більш рішучої позиції, щоб надіслати послання Кремлю. Президент Латвії Едгарс Ринкевичс закликав до “демонстрації сили” НАТО у відповідь на російські вторгнення. Остання подія набула розголосу в середу, коли військовий літак, яким міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес летіла до Литви, зазнав перебоїв у роботі GPS.

Дослівно: “Перебої в роботі GPS є досить поширеним явищем у Східній Європі, особливо з початку війни в Україні. Літак, на борту якого перебувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, зазнав подібного інциденту під час підльоту до аеропорту Пловдива в Болгарії наприкінці серпня, що є одним із сотень подібних інцидентів, про які повідомляється щороку. Перебої в роботі GPS, які сталися поблизу російського Калінінграда, відбулися після появи кількох великих дронів у понеділок увечері, що призвело до закриття аеропорту Копенгагена”.

Деталі: Президент США Дональд Трамп зробив заяву під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. На запитання журналіста, чи підтримує він спроби союзників НАТО збити російські літаки, він відповів: “Так, підтримую”. Однак, позиція США залишається нечіткою. Трамп ухилився від відповіді щодо підтримки НАТО, якщо Альянс атакуватиме російські літаки, зазначивши, що це “залежить від обставин”, але підкреслив рішучість підтримувати НАТО. Держсекретар США Марко Рубіо спростував заяви польського прем’єра Дональда Туска про готовність збивати іноземні літаки, нагадавши, що політика НАТО полягає в перехопленні, а не в обстрілі. НАТО опублікувало заяву, обіцяючи “рішучу” відповідь на російські вторгнення, включаючи використання всіх можливостей для самозахисту. Президент Фінляндії Александр Стубб закликав союзників бути “достатньо твердими”, адже “єдине, що Росія розуміє, це сила”.

З іншого боку, Росія відчуває тиск через посилену підтримку України. Президент США Дональд Трамп висловив думку, що Україна, за підтримки ЄС, має всі можливості не лише дати відсіч, але й повернути всі захоплені території та, можливо, піти далі. Він зазначив, що Росія має “ВЕЛИКУ економічну проблему, і зараз саме час для України діяти”. Москва заперечила, а речник Путіна Дмитро Пєсков заявив про стійкість і стабільність країни. Однак, інсайдери, знайомі з кремлівськими дискусіями, вважають, що найголовніше – це рішення Трампа залишатися спостерігачем у війні. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль привітав зміну риторики Трампа, вважаючи, що президент США “робить правильні висновки” зі своїх невдалих спроб підштовхнути Путіна до миру. Німеччина закликає до обережності, щоб не потрапити в пастку Кремля. Вадефуль пояснив, що розрахунок Росії полягає в тому, щоб спровокувати союзників по НАТО, а потім, у разі ескалації, діяти здивовано та дискредитувати НАТО.