🪶 Розповідати про складності розбудови безбар’єрного міського простору є вкрай важливим. Однак ще більш значущим є пропонування конкретних, дієвих кроків, що допомагають докорінно переосмислити підходи до міського планування та створення інклюзивного середовища для всіх громадян. Це стосується не лише фізичної доступності, а й всебічного забезпечення рівних можливостей у всіх сферах життя.

🔐 Про виклики, які постають на шляху до створення по-справжньому безбар’єрного середовища, та ефективні способи їх подолання детально розповіла Світлана Гнатюк, експертка громадської організації Безбар’єрність. Її виступ відбувся під час третього Lviv Urban Forum – щорічної, наймасштабнішої події в Україні, яка об’єднує архітекторів, урбаністів, міських планувальників та всіх, хто активно долучається до формування сучасного міського простору. Форум є майданчиком для обміну досвідом та розробки стратегій для розвитку українських міст.

🤗 Концепція безбар’єрності має насамперед світоглядний характер. Вона передбачає створення суспільства рівних можливостей – суспільства, де немає обмежень та дискримінації, де панує повага до людського різноманіття та індивідуальності. На жаль, у контексті міського середовища цю комплексну концепцію часто спрощують, зводячи її лише до архітектурних характеристик, таких як пандуси чи тактильна плитка. Таке вузьке розуміння не дозволяє повноцінно реалізувати потенціал безбар’єрного міського простору.

📍 У своєму ґрунтовному виступі Світлана Гнатюк зосередилася на двох ключових викликах. Перший – це саме вузьке розуміння безбар’єрності виключно як фізичної доступності. Такий підхід, замість усунення існуючих бар’єрів, може ненавмисно створювати нові, якщо не враховується повний спектр потреб користувачів. Другий виклик – це фрагментація простору та відсутність цілісного, системного підходу у містобудуванні. Це призводить до створення окремих «оаз безбар’єрності» замість формування справді комплексного та цілісного безбар’єрного середовища по всьому місту.

💬 «Концепція безбар’єрності охоплює не лише фізичні аспекти, але й надання послуг та інформації у спосіб, який є зрозумілим, зручним та доступним для кожного. Це також включає активну боротьбу зі стереотипами та упередженнями, що існують у суспільстві. У міському середовищі це виражається через формування доступних, комфортних та безпечних просторів. І це не лише про відсутність фізичних бар’єрів, а й про уникнення конфліктів між елементами дизайну та практиками користувачів. Це про можливість використовувати територію за своїм баченням, виключення композиційних дисонансів і відсутність порушень принципів та особливостей загальноміського дизайну», – наголосила Світлана Гнатюк, підкреслюючи багатогранність концепції безбар’єрного міського простору.

💌 Саме у такому розширеному розумінні, за значної підтримки ГО Безбар’єрність, був реалізований унікальний проєкт. «Нова пошта» – компанія, яка зазвичай не займається девелопментом і не працює безпосередньо з міським простором, але належить до спільноти «Бізнес без бар’єрів» та активно дбає про доступність – відкрила своє перше повністю безбар’єрне відділення. Його простір спроєктовано з максимально повним урахуванням різних потреб користувачів: від безперешкодного входу та доступної вбиральні до індукційної петлі, аудіомаячка, цифрового помічника з регулюванням висоти, комфортної дитячої зони, велопарковки та навіть «готелю» для комах.

Така інноваційна локація є яскравим прикладом того, як бізнес може інвестувати не тільки у фізичну доступність, а й у значне підвищення якості сервісу та демонстрацію глибокої поваги до людського різноманіття. Проте, на жаль, навіть у великих містах подібні ініціативи залишаються поодинокими, локалізованими та часто зводяться лише до елементів маркетингових стратегій. І це – вже другий виклик, на якому акцентувала увагу учасників форуму Світлана Гнатюк, закликаючи до ширшого впровадження комплексних рішень для створення безбар’єрного міського простору.

🏛️ Повсюдну картину відсутності системного підходу детально ілюструє дослідження, проведене щодо взаємодії кампусу одного зі столичних університетів з навколишнім міським простором. Оцінювалися такі ключові параметри, як безпечність, комфортність, фізична, ментальна та інформаційна безбар’єрність, пішохідна та транспортна зв’язаність, а також стилістична та функціональна цілісність. Це дослідження виявило значні контрасти у підходах до формування міського середовища.

👍 Ключовий висновок дослідження показав, що з боку житлової забудови другої половини ХХ століття простір є переважно безбар’єрним – з продуманою організацією, гармонійними відстанями між будівлями, обширною зоною озеленення та зручностями для відпочинку. Прибрати паркан навколо кампусу – і ця частина території могла б стати справжнім взірцем доступності та гармонійного безбар’єрного міського простору.

👎 Натомість з інших сторін кампусу ситуація виявилася абсолютно протилежною: житловий комплекс і величезний масив недобудов, розміщення впритул до паркану сміттєвих баків та інженерних споруд, нерівне покриття, ненормативні пониження, захаращений простір, численні перешкоди на шляху та кіоски, що розташовані безпосередньо на тротуарах – усе це формує недоступний простір і створює дисгармонійну взаємодію. Це приклад хаотичного розвитку, який ігнорує принципи безбар’єрності.

💬 «Це пряма демонстрація знецінення сусідства між житловим комплексом і класичним університетом. І водночас, це ті бар’єри у міському просторі, які ми часто не помічаємо, коли говоримо лише про фізичну безбар’єрність. Адже насправді усі локації не є самостійними одиницями, вони є частинами взаємопов’язаної мережі – міської тканини. Тож в ідеалі пересічний користувач міста не повинен відчувати меж міських ділянок, і в кожній із них повинен отримувати базові міські переваги, адже безбар’єрність – це не привілей, а фундаментальне право», – підкреслила Світлана Гнатюк, закликаючи до комплексного бачення розвитку безбар’єрного міського простору.

🎯 Наступний, стратегічно важливий етап розбудови доступної держави – це зосередження зусиль не на створенні окремих «оаз безбар’єрності», а на формуванні цілісного, повністю безбар’єрного міського середовища. Це означає, що простори з різним функціональним призначенням, статусом чи правовою приналежністю повинні доповнювати одне одного, створюючи єдину, гармонійну систему, а не дисонувати. Лише такий підхід забезпечить справжню інклюзивність для всіх українців.

💼 «Бізнес без бар’єрів» – це потужна спільнота соціально відповідальних компаній, об’єднаних навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Метою цієї ініціативи є створення рівних можливостей для абсолютно всіх українців, що є фундаментом для побудови сучасного і справедливого суспільства.

#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree
#бізнесбезбарєрів