24 лютого стало переломним моментом в житті мільйонів українців, змусивши їх покинути свої домівки та розпочати життя з чистого аркуша. Місто Олександрія стало прихистком для тисяч переселенців, продовжуючи приймати тих, хто шукає безпеки та нового початку.

Ми продовжуємо серію історій відважних жінок, які пережили втрати, біль та невизначеність, але не здалися та продовжують боротьбу. Їхні голоси звучали в місті-побратимі Бат, а тепер ми розповідаємо їх тут, в Олександрії.

🔹 Історія третя.

Тетяна, 37 років, ділиться своїм досвідом: вже третій рік вона відзначає свій день народження далеко від рідного дому…

У лютому 2022 року сім’я Тетяни ще плекала надію, що війна не забере їх оселю. На жаль, у березні вони були змушені покинути Слов’янськ та переїхати до Олександрії, де знайшли тимчасовий прихисток.

📖Деталі історії та продовження спогадів Тетяни – за посиланням