9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Болехівська Отг

Положення про оплату праці: Роз’яснення для роботодавців


Усі питання щодо оплати праці роботодавцям варто закріпити у локальних документах. Одним із таких документів є Положення про оплату праці. Сьогодні поговоримо про те що варто включити до такого положення та як його затвердити. Також ви дізнаєтеся про те, як швидко розробити таке положення завдяки нашому спеціальному інструментарію

Положення про оплату праці: Все, що потрібно знати роботодавцю

Для забезпечення відповідності трудовому законодавству, роботодавцям критично важливо правильно врегулювати питання оплати праці, закріпивши їх у локальних документах. Одним із ключових документів є Положення про оплату праці. Розглянемо детально, які аспекти варто включити до цього положення, а також як його затвердити. Крім того, ви дізнаєтесь про ефективні способи швидкої розробки такого положення.

Відповідно до вимог законодавства, питання оплати праці мають бути врегульовані у колективному договорі. Зокрема, ст. 13 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ст. 7 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» (далі – Закон про колдоговори) передбачають, що в колективному договорі визначаються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Це включає нормування і оплату праці, встановлення форм, системи, розмірів зарплати та інших видів виплат, а також умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Підприємства, установи та організації самостійно встановлюють форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат. Це робиться у колективному договорі з дотриманням законодавчих норм, а також генеральних та галузевих (регіональних) угод. У випадку відсутності колективного договору, роботодавець зобов’язаний узгодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), або, за його відсутності, з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Підсумовуючи, питання оплати праці на підприємстві мають бути врегульовані в колдоговорі.

Проте, колдоговір є не на всіх підприємствах. Тому, ці питання потрібно прописати в іншому локальному документі підприємства – Положенні про оплату праці.

На практиці, навіть якщо на підприємстві є колдоговір, питання оплати праці також можна прописати в Положенні про оплату праці, яке в такому випадку оформлюють як додаток до колдоговору.

Документи, на які орієнтуватися під час розробки Положення про оплату праці

При розробці Положення, орієнтуйтеся на законодавчі та нормативно-правові акти, що стосуються встановлення, нарахування та виплати заробітної плати працівникам. Також враховуйте положення генеральної та галузевих угод (якщо їх положення поширюються на ваше підприємство). Основні нормативно-правові акти, які варто врахувати:

Що включати до Положення про оплату праці: основні аспекти

Законодавство не визначає конкретно, як розробляти та затверджувати Положення про оплату праці, і не існує типового положення. Проте, є Методичні рекомендації щодо оплати праці працівників малих підприємств, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.08.2004 №186 (далі – Методрекомендації №186). У їх п. 1.10 перелічені питання, які можна закріпити в Положенні:
  • 1. Структура основної зарплати за елементами, з яких вона складається;
  • 2. Показники, за якими певним групам та категоріям працівників нараховується зарплата;
  • 3. Умови, за яких основна зарплата працівників може бути підвищеною або зниженою до рівня, передбаченого трудовим договором, з визначенням показників та умов діяльності, за якими це підвищення або зниження може бути застосовано, та розмірів такого підвищення або зниження;
  • 4. Показники та умови нарахування додаткової оплати праці: премій, доплат, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Крім того, в Положенні потрібно зазначити систему та форму оплати праці, строки й періодичність нарахування та виплати зарплати, які мають відповідати вимогам ст. 24 Закону про оплату праці. Також можна передбачити додаткові оплатні гарантії працівникам. Завдяки цьому, роботодавець зможе довести правомірність включення певних витрат до витрат підприємства, навіть якщо ці виплати не передбачені законодавством.

Таким чином, в Положенні про оплату праці прописуються конкретні умови оплати праці для певного підприємства. Підприємство самостійно вирішує, якою буде структура Положення. Утім, можна навести основні розділи для такого документа:

Розділ 1. Загальні положення. Зазначайте відповідно до яких нормативно-правових актів складено Положення про оплату праці та з якою метою його розроблено, на кого поширюються його норми (на підприємстві можливе затвердження кількох положень про оплату праці для різних груп працівників).

Розділ 2. Порядок оплати праці працівників.

Тут зафіксуйте:

  • 1. Яка діє система оплати праці;
  • 2. На підставі чого нараховується зарплата працівникам підприємства. Наприклад, відповідно до затвердженого штатного розпису, який формується на підставі тарифних ставок (окладів), визначених відповідно до тарифної сітки (схеми посадових окладів) підприємства;
  • 3. У яких випадках та у який спосіб чого відбувається підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам;
  • 4. Умови виплати зарплати в розмірі не менше мінімальної зарплати;
  • 5. Можливість виплати доплат, надбавок до окладів працівникам;
  • 6. Структуру зарплати. Її визначають відповідно до норм Закону про оплату праці та Інструкції №5. Зарплата складається з основної, додаткової зарплати та інших гарантійних та компенсаційних виплат. Бажано прописати конкретні види доплат, надбавок працівникам, їх розмір, премії, інші види гарантованих виплат працівникам, наприклад оплату за роботу у вихідні, святкові дні, в надурочний час, оплату за невідпрацьований час (наприклад за час відпусток, проходження курсів підвищення кваліфікації тощо), порядок оплати праці під час відряджень, види матеріальних допомог тощо.
  • 7. Порядок повідомлення працівників щодо запровадження нових або зміни чинних умов оплати праці.

Розділ 3. Строки та періодичність нарахування і виплати заробітної плати.

В цьому розділі прописують на підставі яких документів проводиться щомісячне нарахування зарплати (штатний розпис, накази, табель обліку використання робочого часу).

Також рекомендуємо прописати строки та періодичність надання табеля обліку робочого часу в бухгалтерію для нарахування та виплати зарплати.

Обов’язково зазначте періодичність та конкретні строки виплати зарплати (наприклад, за 1 та 2 половину місяця) з урахуванням норм ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці. Зафіксуйте яким чином визначають розмір зарплати за першу половину місяця.

Зазначте також строки виплати:

  • 1. відпускних працівникам підприємства;
  • 2. належних сум працівнику при звільненні.

Не зайвим буде визначити порядок повідомлення роботодавцем інформації щодо нарахованої та виплаченої працівникам зарплати (на папері, електронна розсилка тощо).

Окремо фіксуйте обов’язок роботодавця нараховувати працівникам компенсацію втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням строків її виплати у разі затримки виплати зарплати на один і більше місяців, а також індексацію зарплати.

Розділ 4. Гарантії, компенсації і пільги працівникам.

Якщо плануєте надавати працівникам додаткові гарантії, компенсації та пільги, не передбачені законодавством, то варто розписати їх види, умови та порядок надання.

Розділ 5. Соціальні пільги й гарантії.

Досить часто до Положення про оплату праці включають соціальні пільги і гарантії. Це роблять у такому розділі. Втім інколи ліпше щоб це було окремим положенням колдоговору і не фіксувалося у положенні про оплату праці.

Розділ 6. Відповідальність.

Зазначте хто несе відповідальність за дотримання питань стосовно оплати праці, зазначених в Положенні.

Але як ми вже сказали це приблизна структура положення про оплату праці. Тож у себе на підприємстві можете передбачити інші розділи та положення.

Процедура складання та затвердження Положення про оплату праці

Процес складання та затвердження Положення про оплату праці має бути виконаний у три прості кроки:

  • 1. Роботодавець готує проєкт Положення про оплату праці.
  • 2. Норми Положення погоджують із профспілкою або представником трудового колективу. Погодження оформлюють відповідним протоколом.
  • 3. Директор підприємства затверджує Положення наказом з основної діяльності підприємства.

Звісно, якщо Положення є додатком до колективного договору, то його затверджують разом із колдоговором.

Чи потрібно ознайомлювати працівників з Положенням про оплату праці

Працівників обов’язково слід ознайомити з Положенням про оплату праці. Це передбачено ст. 29 КЗпП. Роботодавець до початку роботи, узгодженим із працівником способом, повинен поінформувати працівника, зокрема, про:
  • 1. положення колдоговору (у разі його укладення);
  • 2. умови та розмір оплати праці.

Рекомендується зробити це під підпис, щоб мати доказ, що роботодавець виконав цей обов’язок.

Висновок: Ключові моменти щодо Положення про оплату праці

  • 1. Питання оплати праці слід врегулювати у колективному договорі або Положенні про оплату праці.
  • 2. Положення про оплату праці погоджують із профспілкою або представником трудового колективу та затверджують наказом.

Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник