Трагічна історія Валок, відома як “Розстріляні Посуньки”, назавжди закарбована в пам’яті міста. Ця чорна сторінка історії датується 1943 роком, періодом німецької окупації. За свідченнями старожилів, у Посуньках, на одній з вулиць, було знайдено вбитого поліцая. У відповідь на це, фашисти віддали наказ зібрати всіх чоловіків з навколишніх будинків і розстріляти їх на місці. Ця жахлива подія стала символом жорстокості окупаційного режиму. Але на цьому звірства не закінчилися. Окупанти продовжували пошуки тих, хто намагався сховатися в погребах і на горищах. Не щадили навіть жінок з малими дітьми. Трагедія “Розстріляні Посуньки” забрала життя 78 мирних мешканців Валок. Звичайні люди, які жили на вулицях Болюбашівська, Вусівська та Кузнечна, стали жертвами безжальної війни. Історія “Розстріляні Посуньки” – це лише одна з багатьох невідомих трагедій, які приховує Друга світова війна. Скільки ще невинних життів забрала ця кривава подія? Скільки ще горя та страждань вона принесла на українську землю? Щороку, в пам’ять про жертв війни, комунальні служби приводять до ладу пам’ятні місця. Братська могила посуньківців, місце вічного спокою загиблих, також додалася до цього скорботного переліку. У ці травневі дні пам’яті Валерій Скрипніченко разом із в.о. голови ветеранської організації Ларисою Юркевич вшанували пам’ять земляків біля братської могили. Звучали слова скорботи і вдячності тим, хто віддав своє життя за мирне небо над Україною. “Розстріляні Посуньки” – це нагадування про ціну свободи і незалежності. Братська могила розташована на кладовищі по вулиці Вусівській. Якщо ви будете поруч, зупиніться, підійдіть і пом’яніть загиблих. “Розстріляні Посуньки” – це не просто могила, це жива пам’ять про жорстокість війни та незламну силу духу валківчан.