Не отримувати звістки від рідної людини, яка на війні — це одне з найважчих випробувань. Але в такій ситуації важливо не залишатися наодинці, не піддаватися паніці та діяти виважено. Якщо це можливо, заручіться підтримкою близьких і рухайтеся крок за кроком.

Як зорієнтуватися на початку пошуку? Куди звертатися по допомогу? Яку інформацію потрібно зібрати й чому деякі дії можуть нашкодити у цьому процесі?

Мінветеранів зібрав найважливіше 

У яких випадках військовослужбовецьвиця вважаються зниклими безвісти?

відсутні точні дані щодо їхньої долі після неповернення з бойового завдання;

є свідчення від побратимів та посестер про ймовірне потрапляння у полон, але вони не підтверджені офіційно;

є припущення від побратимів та посестер про загибель, але через активні бойові дії неможливо перевірити місце зникнення.

Після сповіщення від ТЦК та СП, що Захисник чи Захисниця зникли безвісти, перш за все потрібно:

Уточнити:

останнє відоме місце перебування;

обставини зникнення.

Подати заяву про розшук до територіального органу Національної поліції України. У заяві необхідно максимально детально вказати:

всі відомі обставини щодо місця перебування;

особливі прикмети людини (шрами, татуювання, пірсинг тощо);

речі, які могли бути при ній (телефон, документи, прикраси);

контактні дані осіб, які можуть підтвердити інформацію.

Найближчий родич зниклого має здати біологічні зразки для порівняння ДНК – це допоможе у випадку потреби ідентифікації.

Через 24 години після подання заяви необхідно отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У документі буде зазначено ПІБ слідчого, який веде справу.

Відомості з вашої заяви будуть внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Зареєструйтесь в Особистому кабінеті інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Після верифікації заявки надайте всю наявну у вас інформацію в розділі “Надати додаткову інформацію”.

Крім цього, в Особистому кабінеті можна:

відстежувати статус заявки та облікову категорію;

отримувати онлайн-консультації від консультантів Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Зв’яжіться з Національним інформаційним бюро:

16-48

Які документи мають бути у родичів:

Сповіщення від територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (видає Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України).

Запит із копіями документів, що підтверджують особу заявника та ступінь споріднення надсилається поштою:

м. Київ, вул. Богомольця, 10, МВС України;

або на email: [email protected].

Посвідчення на право користування пільгами для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти (видається ТЦК за місцем проживання рідних).

Листи від Національного інформаційного бюро та Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії рф при СБУ, що підтверджують облік зниклої/полоненої людини у Реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора.

Важливо! Внесення до реєстрів – не підтверджує офіційного статусу полоненого. Офіційно підтвердити перебування у полоні може лише держава-агресор.

Інформація – теж зброя для ворога. Використовуйте її обережно:

не публікуйте фото Захисника чи Захисниці у військовій формі на будь-яких ресурсах та у соцмережах;

не повідомляйте його/її останнє місце перебування;

не зазначайте номер військової частини;

не тегайте його/її профіль у соцмережах.

Чому це важливо:

Військовий/кова може перебувати в укритті або вийти з оточення в цивільному одязі – ваша публічна активність може викрити це.

Він/вона може розповідати в полоні іншу історію і це порушить легенду.

Можна ненавмисно розкрити позиції підрозділу, наражаючи інших військових на небезпеку.

Пам’ятайте: чіткість, правильно зроблені дії й співпраця з уповноваженими структурами – найкращий спосіб не губитися в тривозі й запорука того, що процес пошуку буде максимально результативним і безпечним.

Підготовлено за офіційними матеріалами Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Мінветеранів

« повернутися