Роз’яснення щодо впливу електромагнітних випромінювань від радіотехнологій на організм людини. Ми прагнемо надати вичерпну інформацію про те, як електромагнітні поля (ЕМП), що генеруються сучасними радіотехнологіями, впливають на наше здоров’я, та які норми існують для забезпечення безпеки.

Нормування допустимих рівнів електромагнітних полів (ЕМП), що створюються радіотехнічними об’єктами (РТО), регулюється Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. Ці правила, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.1996 № 239, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.08.1996 за № 488/1513, із змінами і доповненнями (далі – Правила), встановлюють чіткі межі безпеки.

Згідно з підпунктом 1.3.3 пункту 1.3 розділу 1 Правил, гранично допустимі рівні (ГДР) ЕМП для РТО диференціюються залежно від частотного діапазону:

• дуже високі, ультрависокі (>300–500 МГц) частоти: 200 мкВт/см² або 27 В/м;
• ультрависокі (>500–700 МГц) частоти: 250 мкВт/см² або 31 В/м;
• ультрависокі (>700–897 МГц) частоти: 350 мкВт/см² або 36 В/м;
• ультрависокі (>897 МГц–2 ГГц): 450 мкВт/см² або 41 В/м;
• ультрависокі (>2 ГГц–3 ГГц), надвисокі та надзвичайно високі частоти: 1000 мкВт/см² або 61 В/м.

Важливо зазначити, що гранично допустимий рівень ЕМП у діапазоні дуже високих, ультрависоких, надвисоких та надзвичайно високих частот у житлових будинках, закладах освіти (окрім лабораторій тестування радіообладнання), охорони здоров’я та рекреаційних зонах не повинен перевищувати 100 мкВт/см² або 19 В/м. Це забезпечує додатковий захист для найбільш вразливих груп населення.

Вимоги до розміщення РТО та організація їх санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови чітко визначені пунктом 1.4 Правил. Відповідно до підпункту 1.6.5 пункту 1.6 розділу 1 Правил, відповідальність за дотримання ГДР ЕМП покладається на власника РТО. Вимірювання рівнів ЕМП проводяться виключно суб’єктами господарювання, акредитованими на право ведення такої діяльності.

Оператори електронних комунікацій, надаючи послуги мобільного зв’язку за допомогою базових станцій, зобов’язані суворо дотримуватися цих норм. Це гарантує, що використання технологій зв’язку не створюватиме загрози для здоров’я громадян.

Міжнародні дослідження підтверджують безпеку.

Міжнародна комісія із захисту від неіонізуючого випромінювання (ICNIRP) з 1973 року активно вивчає вплив електромагнітних полів на здоров’я людей. У 1999 році були розроблені рекомендації щодо встановлення граничних норм впливу, які стали основою для нормативних документів у багатьох країнах. Рада Європи, спираючись на ці дослідження, підготувала рекомендації 1999/519/EC (оновлені у 2020 році), які охоплюють весь спектр частот, що використовуються сучасними технологіями, включаючи 3G, 4G, 5G, Wi-Fi, Bluetooth та інші.

ICNIRP стверджує, що при дотриманні встановлених допустимих рівнів електромагнітного випромінювання (до 300 ГГц) відсутня шкідлива дія на здоров’я людини. Це стосується всіх аспектів: електричної активності мозку, нейроендокринної, серцево-судинної, нервової систем, терморегуляції, імунної системи, гематології, а також відсутній ризик стимуляції розвитку ракових захворювань.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) також активно досліджує це питання. У 1996 році було створено Міжнародний проєкт електромагнітного випромінювання (Проєкт ЕМВ) для оцінки наукових доказів потенційних наслідків впливу ЕМП на здоров’я. Відповідно до рекомендацій ВООЗ «Framework for developing health-based electromagnetic field standards» (2006), підкреслюється важливість дотримання міжнародних стандартів. ВООЗ наголошує, що численні дослідження не виявили шкідливого впливу бездротових технологій, зокрема 5G, на здоров’я.

Отже, ключовим фактором для забезпечення безпеки населення від потенційних загроз, пов’язаних з експлуатацією радіотехнологій, є неухильне дотримання встановлених гранично допустимих рівнів електромагнітного випромінювання.