Не встигають висихати сльози на Алеї Слави, де Роменська громада знову прощається з одним із кращих синів України. 7 березня 2025 року, наша земля отримала сумну звістку про загибель українського Героя, нашого земляка – КОСТЕНКА Олексія Петровича, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Мешканці громади, затамувавши подих, схилили голови перед світлою пам’яттю Олексія КОСТЕНКА, який мужньо захищав Україну від російської агресії. Герой народився 4 травня 1982 року в місті Легниця (Республіка Польща) в сім’ї військовослужбовця. Згодом сім’я переїжджала багато разів, поки не осіла в Житомирі, де Олексій закінчив школу. Він присвятив своє життя служінню Україні, вступивши до Харківського інституту танкових військ у 2001 році.

Зустрічали Героя живим коридором шани. Люди, тримаючи в руках квіти та національну символіку, ставали на коліна, коли жалобний кортеж рухався містом. На Алею Слави прийшли віддати останню шану рідні, друзі, керівництво громади, знайомі та небайдужі мешканці. Духовенство Православної церкви України здійснили чин відспівування та спільну молитву за упокій душі воїна.

Очільник громади Олег СТОГНІЙ у скорботній промові звернувся зі щирими словами співчуття: «Сьогодні трагічний день для всієї громади. Ми проводжаємо в останню путь нашого воїна Олексія КОСТЕНКА. Він був турботливим сином, відважним військовослужбовцем, щирим та доброзичливим побратимом, який понад усе прагнув жити в істино вільній країні. Нехай вічно живе світла пам’ять про Захисника України Олексія КОСТЕНКА!»

Після закінчення інституту у 2005 році Олексій отримав звання лейтенанта і був направлений до 30 омбр у місто Звягель, де служив від командира взводу до командира роти, а також проходив навчання в США. Потім Олексій служив на посаді заступника начальника Житомирського полігону. З 2014 року він обіймав посаду начальника бронетанкової служби 199-го навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ та брав участь в АТО/ООС. З початком повномасштабного вторгнення Олексій брав участь в обороні селища Макарів Бучанського району. Згодом командував ремонтним підрозділом по відновленню бойової техніки на Сході України.

У вересні 2022 року Олексій був призначений офіцером відділу наземних систем озброєння штабу командування ДШВ. Він також брав участь у підготовці танкових екіпажів та освоєнні британських танків «Челенджер» у Великій Британії. У травні 2023 року його було призначено на посаду начальника служби озброєння 148 окремої артилерійської бригади ДШВ. У грудні 2023 року Олексій Костенко був переведений до батальйону ДШВ «Омега», в складі якого він мужньо захищав Україну на Покровському напрямку.

Наприкінці лютого 2025 року підрозділ Олексія було відряджено на Сумщину для виконання завдань. 3 березня 2025 року майор Олексій КОСТЕНКО загинув внаслідок трагічних обставин в районі н.п. Головашівка Сумського району. Олексій був справжнім патріотом, турботливим сином, сміливим воїном, щирим та доброзичливим побратимом. Українському Захиснику навіки 42 роки. У Олексія КОСТЕНКА залишилися батьки, донька, сестра. Роменська громада висловлює глибокі співчуття родині та близьким Олексія, розділяючи біль цієї тяжкої втрати.

Імена наших безстрашних Захисників будуть золотими літерами вписані в історію України, а їхні подвиги надихатимуть майбутні покоління на боротьбу за справедливість і мир. Вічна слава та світла пам’ять Захиснику Олексію КОСТЕНКУ!