Сьогодні Роменська громада знову переживає невимовний біль від важкої втрати. Жорстока війна щоденно нагадує про свою безжалісність та високу ціну свободи, нещадно забираючи найкращих синів і доньок, руйнуючи родини та залишаючи після себе глибокий смуток, сльози та порожнечу. Це випробування є долею кожної громади, кожної родини та кожного серця в Україні. Ми проходимо його з незгасною надією на мир, непохитною вірою в Перемогу та вічною вдячністю до тих, хто самовіддано стоїть на захисті нашої Батьківщини.

Цього скорботного дня Роменщину спіткала чергова невимовна втрата – до рідного дому «на щиті» повернувся наш земляк, справжній Герой України, Олександр Миколайович Кандиба.

Віддати останню шану Захиснику, який віддав своє життя за Україну, прийшли його рідні та близькі, керівництво громади, священнослужителі, побратими, друзі, знайомі та численні мешканці Роменської громади, які цінують його подвиг. Пам’ять про Олександра Кандибу назавжди залишиться в наших серцях.

🕊Чин поховання та літію за загиблим Воїном Олександром Кандибою відслужили священнослужителі Православної Церкви України, супроводжуючи Героя в останню путь із гідністю та пошаною.

Під звуки військового оркестру та журливу мелодію «Плине кача» відбулося прощання з Воїном. Олександр Кандиба назавжди залишиться у наших серцях як справжній Герой, чия мужність та самопожертва є прикладом для всіх.

Із щирими словами співчуття до рідних звернулася заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Лілія ГОРОДЕЦЬКА: «Шановна громадо, дорогі рідні та близькі нашого Героя… Ми знову зібралися тут, де щемить серце і не вистачає слів. Війна підло вбиває цвіт української нації… Та Олександр Кандиба є переконливим свідченням того, що сильнішої нації у світі немає. Для нас він є прикладом того, як треба ставитися до своєї справи. На жаль, серце сержанта Олександра Кандиби не витримало… Ми завжди будемо пам’ятати його великий внесок на благо нашої країни та безсмертність його духу. Низький уклін і царство небесне, Воїне!»

Наш Захисник України, Олександр Кандиба, народився 23 квітня 1983 року в селі Рогинці Роменського району. Його дитинство минуло тут, де він відвідував дитячий садок та закінчив Рогинський заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів. Життя Олександра було сповнене праці та відданості, як у цивільному житті, так і на військовій службі.

Після школи він вступив до юридичного інституту в місті Суми, але за рік залишив його. Невдовзі був призваний на строкову службу – спершу служив зв’язківцем у Полтаві, а згодом продовжив службу в Президентському полку в Києві, де відслужив півтора року та демобілізувався.

У 2015 році Олександр Кандиба здобув професійну освіту в Роменському вищому професійному училищі за фахом муляра, а паралельно навчався на оператора комп’ютерного набору. Він мав особливу пристрасть до техніки, зокрема комп’ютерів, і полюбляв комп’ютерні ігри, що свідчило про його різносторонні інтереси та здібності.

Того ж 2015 року, відчуваючи обов’язок перед Батьківщиною, Олександр Кандиба добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Він підписав контракт на 3 роки і розпочав службу у Сумському артилерійському підрозділі як зв’язківець. За час контракту пройшов шлях від рядового до сержанта, постійно вдосконалюючи свої військові навички.

Між ротаціями Олександр Кандиба повертався до рідного села, де завжди був надійною опорою для своєї родини. Він був надзвичайно працьовитим і відповідальним, допомагав батькам по господарству: працював на землі, доглядав свійських тварин, робив усе з душею і турботою. Це підкреслює його характер як люблячого сина та відданого члена родини.

🛡З початком повномасштабного вторгнення Олександр Кандиба без вагань знову став на захист України. На початку 2025 року він пройшов тримісячне навчання у Львові за спеціальністю метеослужбовця, після чого служив у складі 27-ї реактивної артилерійської бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського. Він був вірний присязі до останнього подиху.

Рідні згадують Олександра як мовчазного, спокійного, витривалого Воїна, який ніколи не скаржився на труднощі. Чоловік не говорив зайвого про війну, лише сумлінно виконував свій обов’язок. Наш Воїн захищав Україну у найгарячіших точках Донеччини, Луганщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, демонструючи незламну мужність. Він був вірним товаришем, на якого завжди можна було покластися у найскладніших ситуаціях.

Олександр Кандиба майже не бував у відпустках, постійно перебуваючи на передовій та захищаючи Батьківщину, що свідчить про його безмежну відданість справі.

🕯Та 10 липня 2025 року сталося найстрашніше… Зупинилося серце командира артилерійської розвідки 27-ї реактивної артилерійської бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського, сержанта Олександра Кандиби, під час виконання службових обов’язків на Сумщині.

⌛️Йому назавжди залишиться 42 роки…

Герой залишив у глибокій скорботі батьків, які втратили люблячого сина, брата – вірного друга та велику родину друзів і побратимів, для яких Олександр був надійним, добрим і щирим. Його світла пам’ять житиме вічно.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, побратимам та всім, хто знав і любив полеглого Захисника. Втрата – невимовно болюча, і жодні слова не здатні зменшити той біль, який залишає по собі смерть Героя. Пам’ять про Олександра Кандибу назавжди залишиться в історії Роменщини.

Нехай Господь дарує йому Царство Небесне, а душа Олександра знайде спокій!

Вічна пам’ять і слава Захиснику України – Кандибі Олександру Миколайовичу!

За повідомлення відділу з питань внутрішньої політики