🕯️ РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПРОЩАЛАСЯ З ГЕРОЄМ: ОСТАННІЙ ШЛЯХ ЗАХИСНИКА ОЛЕКСАНДРА СІВАКА 🇺🇦

Минає 1256-й день повномасштабного вторгнення, 179-й тиждень героїчної боротьби за незалежність України. Кожен день війни несе з собою скорботу, забираючи життя найкращих синів і доньок нашої землі. Сьогодні Роменська громада з глибоким сумом провела в останню путь відважного Захисника України, солдата Олександра Вікторовича СІВАКА, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.

На церемонію прощання зібралися рідні, друзі, представники влади, побратими, духовенство та небайдужі мешканці. З невимовною скорботою в серці вони віддали останню шану Герою, поклавши квіти – символ вічної пам’яті та надії.

Міський голова Олег СТОГНІЙ, звертаючись до присутніх, підкреслив: «Знову невимовна скорбота у нашій громаді. Це день глибокого болю, який важко передати словами. Ми прощаємося з мужнім воїном Олександром СІВАКОМ, який віддав своє життя за мирне небо над Україною. Його самовідданість і внесок у захист Батьківщини назавжди залишаться в нашій пам’яті. Герої не вмирають – вони живуть, доки ми їх пам’ятаємо».

🇺🇦 ОЛЕКСАНДР СІВАК: ШЛЯХ ГЕРОЯ

Олександр Вікторович СІВАК народився 1 жовтня 1983 року в місті Ромни. Навчався у Роменській загальноосвітній школі №4. З 2001 року проходив строкову військову службу у 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ. Після армії працював у нафтогазовій галузі, а згодом – у будівельній сфері в Києві, де створив сім’ю і виховував сина.

Рідні згадують Олександра як комунікабельну, доброзичливу та відповідальну людину. Він любив риболовлю та створював затишні місця для відпочинку.

Його брат боронить Україну з 2016 року, а батько брав участь у захисті Донецького аеропорту. Ці приклади надихали Олександра.

Незважаючи на певні обмеження за станом здоров’я, 10 червня 2024 року Олександра було мобілізовано. Він пройшов навчання за спеціальностями «Зв’язківець» та «Водій-електрик радіорелейної станції» і служив у 152-й окремій єгерській бригаді під позивним «Сет».

18 жовтня 2024 року солдат Олександр СІВАК загинув, виконуючи бойове завдання біля міста Селидове на Донеччині. Його життя обірвалося на 41-му році.

Дев’ять місяців невизначеності, очікування й надії… 19 березня 2025 року відбувся обмін тілами, а 27 липня рідні отримали офіційне підтвердження. Ця звістка стала страшним ударом для родини.

🕯️Без найріднішої людини залишилися батьки, син, дружина та брат.

🙏 Роменська громада висловлює щирі співчуття рідним та близьким. Нехай Господь дасть сил пережити це непоправне горе. Вічна пам’ять та шана Герою – Олександру Вікторовичу СІВАКУ! 🇺🇦