Ромські громади протягом століть демонстрували дивовижну стійкість, зберігаючи свою унікальну культуру, мову та багатовікові традиції. Ця спадщина передавалася з покоління в покоління завдяки міцній згуртованості, непохитній опорі на родину та, до певного часу, обмеженим контактам із зовнішнім світом. Хоча такий спосіб життя сприяв збереженню національної ідентичності, він водночас призвів до значної ізоляції та, як наслідок, до економічних труднощів для багатьох ромських сімей. Ця історична відстороненість часто обмежувала доступ до системної освіти, якісної медичної допомоги та можливостей для формальної зайнятості, поглиблюючи соціально-економічні нерівності.Повномасштабна війна в Україні катастрофічно погіршила цю ситуацію, поставивши ромські громади перед безпрецедентними викликами. Тисячі ромів були змушені залишити свої домівки, рятуючись від бойових дій, що призвело до масового переміщення як всередині країни, так і за її межами. У цьому хаосі багато хто втратив життєво важливі документи – паспорти, свідоцтва про народження, правовстановлюючі документи на майно. Відсутність цих документів створює величезні перешкоди для отримання державної допомоги, доступу до медичних послуг, оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи та навіть для вільного пересування. Крім того, через мовні бар’єри, брак інформації про доступні програми та існуючі соціальні упередження, ромські громади часто мають вкрай обмежений доступ до необхідної гуманітарної допомоги. Ці труднощі – не просто побутові незручності; вони безпосередньо впливають на реалізацію базових прав людини, роблячи ромів однією з найуразливіших груп населення під час війни. Захист прав ромів стає критично важливим аспектом гуманітарної відповіді.Заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський слушно підкреслив гостроту ситуації, заявивши: «Держава прагне до рівності та інклюзії для всіх своїх громадян, але повномасштабна війна додає нових, надзвичайно складних викликів. Це вимагає від нас ще більших, скоординованих зусиль. Вкрай необхідна консолідація дій України та наших міжнародних партнерів для забезпечення комплексного захисту прав ромів під час війни з росією та надання їм адекватної гуманітарної допомоги».Дійсно, підтримка ромської громади – це набагато більше, ніж просто акт гуманності; це питання фундаментальної справедливості та дотримання універсальних прав людини, які мають бути гарантовані кожному. Забезпечення інтеграції та рівних можливостей для ромів після війни стане ключовим елементом відбудови справедливого суспільства. Необхідно розробляти та впроваджувати програми, які не лише надають екстрену допомогу, але й сприяють довгостроковій соціальній інтеграції, доступу до освіти та працевлаштування, а також боротьбі з дискримінацією. Тільки спільними зусиллями можна подолати виклики та забезпечити гідне життя для всіх.🤝 Підтримка ромської громади — це не лише про гуманність, а про справедливість. Права людини — для кожного.