Російська економіка, попри стійкість перед міжнародними санкціями, демонструє численні та серйозні проблеми після трьох років війни та західних обмежень. Про це повідомляє Bloomberg, зазначаючи, що “тріщини в економіці вартістю 2 трильйони доларів зараз цілком очевидні”. Москва пріоритезує військові потреби над цивільними галузями, що призводить до поступового занепаду останніх. Це яскраво проілюструвало нещодавнє відвідування Путіним церемонії підняття прапора на новому атомному підводному човні, на тлі повідомлень про 30% падіння продажів автомобілів у червні.

Центральний банк Росії, намагаючись запобігти подальшому охолодженню економіки, знизив базову процентну ставку. Це свідчить про вибір між високою інфляцією та економічним спадом, де обрано перший варіант. Аналітики, як Алекс Кокчаров з Bloomberg Economics, вказують на зростаючу кількість доказів складних часів у багатьох секторах російської економіки, спричинених війною, санкціями, дефіцитом робочої сили, зниженням цін на нафту, здорожчанням валюти та високими процентними ставками. Ризик обвалу цивільної частини економіки зростає через повну зосередженість Путіна на військових цілях.

Додатковою проблемою для Росії є втрата ринків збуту та постачальників обладнання для вугільної промисловості, а також обмежений доступ до західних фінансових ресурсів для модернізації. Військово-промисловий комплекс не зміг забезпечити достатній попит для сталеливарної промисловості, що призвело до значного спаду через проблеми з експортом та охолодженням ринку нерухомості. Фінансовий сектор також стикається з проблемами, про що свідчать обговорення банкірами можливості звернення за державною допомогою через зростання проблемних кредитів.

За словами Софії Донець, головного економіста T-Investments, лише вузька група галузей, пов’язаних з оборонним замовленням, демонструє зростання, тоді як більшість цивільних галузей промисловості зазнають скорочення виробництва. Російський уряд вдається до конфіскації приватних активів для наповнення воєнного бюджету, що викликає занепокоєння у бізнесу через хвилю націоналізацій. Економічний аналітик Алекс Кокчаров зазначає, що Путіна мало хвилюють спад у видобутку чи роздрібних продажах, оскільки його фокус – на військових цілях та історичній ролі, подібній до Петра I чи Катерини II.

Президент США Дональд Трамп розчарований диктатором РФ Володимиром Путіним і встановив 50-денний термін для укладення мирної угоди, погрожуючи санкціями у разі невиконання. Наразі немає причин для зміни цієї позиції.