Прем’єр Естонії Крістен Міхал надав пояснення щодо ситуації з російськими винищувачами МіГ-31, які здійснили порушення повітряного простору країни. Він розповів, чому ці літаки не були збиті. За словами Міхала, застосування сили має свої чітко визначені параметри. Російські літаки були змушені покинути естонський повітряний простір після отримання відповідного сигналу, хоча могли зробити це швидше.

За інформацією, наданою ERR, прем’єр-міністр Естонії підкреслив, що стаття 4 Північноатлантичного договору та консультації з партнерами по НАТО допоможуть прояснити майбутні спільні дії Альянсу. Це демонструє готовність НАТО до рішучих дій та високий рівень його боєздатності. Міхал також зазначив, що кожна дія має свої параметри, які визначають необхідність застосування сили. Він висловив чітке бажання, щоб для Росії було зрозуміло: спроби вторгнення на територію країни-члена НАТО неприйнятні і можуть призвести до найсерйозніших наслідків, аж до збиття літаків.

Раніше посол Естонії в Україні Аннелі Кольк повідомляла, що країна не мала можливості збити російські винищувачі через відсутність власної подібної зброї. Водночас, російська сторона спростувала звинувачення у порушенні повітряного простору Естонії, стверджуючи, що польоти відбувалися у відповідності до міжнародних правил і не перетинали кордонів інших держав. Ця ситуація підкреслює важливість дотримання міжнародних норм у повітряному просторі та потенційні ризики, пов’язані з їх порушенням. Важливою є комунікація та координація між країнами-членами НАТО для забезпечення колективної безпеки та запобігання ескалації конфліктів.

Міхал наголосив, що atuação НАТО є злагодженою, а Альянс демонструє високий рівень готовності до реагування. Він підтвердив, що критерії для застосування сили існують, і вони будуть враховуватися в подібних ситуаціях. Позиція Естонії чітка: російським літакам не варто навіть наближатися до повітряного простору країни, щоб уникнути будь-яких непорозумінь чи провокацій. Це є сигналом про серйозність намірів Естонії та її союзників щодо захисту своєї території та безпеки.

Ситуація висвітлює потенційні виклики у сфері безпеки, з якими стикаються країни Балтії, і підкреслює важливість міцної оборони та співпраці в рамках НАТО. Зміцнення обороноздатності та чітке розуміння протоколів реагування є ключовими для підтримки стабільності в регіоні. Кожна країна-член НАТО має свої процедури реагування, але спільна політика Альянсу забезпечує єдиний підхід до таких інцидентів. Це також підкреслює, що навіть у ситуаціях, коли пряма військова відповідь не застосовується, дипломатичні та політичні заходи відіграють значну роль у врегулюванні міжнародних інцидентів. Тому, хоча МіГ-31 не були збиті, інцидент став предметом серйозного обговорення та може вплинути на майбутні оборонні стратегії. Важливо відзначити, що Естонія, як член НАТО, має право на захист свого повітряного простору, і будь-які порушення сприймаються з максимальною серйозністю.